Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга пророка Ісаї

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 33
1: Горе тобі, спустошувач, який не був спустошуваним, і грабіж­ник, якого не грабували! Коли за­­кін­чиш спустошування, будеш спус­то­­ше­ний і ти; коли припиниш грабунки, розграбують і тебе.
2: Господи! помилуй нас; на Тебе уповаємо ми; будь нашою силою з раннього ранку і спасінням нашим у час тисняви.
3: Від грізного гласу Твого побіжать народи; коли повстанеш, розсіються племена,
4: і будуть збирати здобич вашу, як збирає гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана.
5: Високий Господь, Який живе у вишніх; Він напов­нить Сион судом і правдою.
6: І настануть безпечні часи твої, повнота спасіння, мудрости і відання; страх Господній буде скарбом твоїм.
7: Ось, сильні їхні кричать на вулицях; пос­ли для миру гірко плачуть.
8: Спорож­ніли дороги; не стало подорожніх; він порушив договір, зруйнував міста,— ні у що ставить людей.
9: Земля нарікає, сохне; Ливан посоромлений, зів’янув; Сарон схожий став на пустелю, й оголені від листя свого Васан і Кармил.
10: Нині Я повстану,— говорить Господь,— нині піднімуся, нині піднесуся.
11: Ви вагітні сіном, розродіться соломою; дихання ваше— вогонь, який пожере вас.
12: І будуть народи, як розпалене вапно, як зрубане тер­ня, будуть спалені у вогні.
13: Слухайте, далекі, що зроблю Я; і ви, ближні, пізнайте могутність Мою.
14: Злякалися грішники на Сионі; тремтіння оволоділо нечестивими: «хто з нас може жити при вогні, що пожирає? хто з нас може жити при вічному полум’ї?»
15: Той, хто ходить у правді і говорить істину; хто нехтує користь від утиску, утримує руки свої від хабарів, затикає вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і закриває очі свої, щоб не бачити зла;
16: той буде жити на висотах; притулок його— неприступ­ні скелі; хліб буде даний йому; вода у нього не висохне.
17: Очі твої побачать Царя у красі Його, побачать землю віддалену;
18: серце твоє буде тільки згадувати про жахи: «де той, хто робив перепис? де той, хто зважував данину? де той, хто оглядав вежі?»
19: Не побачиш більше народу лютого, народу з глухою, нерозбірливою мовою, з мовою дивною, незрозумілою.
20: Поглянь на Сион, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мир­не, непохитну скинію; стовпи її ніколи не викоріняться, і жоден шнур її не порветься.
21: Там у нас великий Господь буде замість рік, замість широких каналів; туди не ввійде жодне веслове судно, і не пройде великий корабель.
22: Бо Господь— суддя наш, Господь— законодавець наш, Господь— цар наш; Він спасе нас.
23: Ослабли мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде великий розподіл здобичі, так що і кульгаві підуть на грабунок.
24: І жоден з жителів не скаже: «я хворий»; народу, який живе там, будуть відпущені гріхи.
← попередній розділнаступний розділ →