Послання до Євреїв

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Бо кожний первосвященник, котрий з людей обирається, для людей поставляється на служіння Богові, щоб приносити дари й жертви за гріхи,
2: який може бути поблажливим до неуків та заблудливих, тому що й сам обкладений неміччю,
3: і тому він повинен як за народ, так і за себе приносити жертви за гріхи.
4: І ніхто сам собою не приймає цієї честі, але покликаний Богом, як і Аарон.
5: Так і Христос не Сам Собі присвоїв славу бути первосвященником, але Той, Хто сказав Йому: Ти Син Мій, Я нині родив Тебе (Пс. 2,7);
6: як і в іншому місці говорить: Ти – священник повік за чином Мелхіседека (Пс. 109,4).
7: Він, у дні плоті Своєї, з великим голосінням та сльозами приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерті; і був почутий за Своє благоговіння;
8: хоч Він і Син, однак стражданнями звик до послуху,
9: і, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому причиною спасіння вічного,
10: будучи названим від Бога Первосвященником за чином Мелхіседека.
11: Про це слід було б нам говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездібними слухати.
12: Бо, зважаючи на вік, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити першим початкам Слова Божого, і для вас потрібне молоко, а не тверда страва.
13: Кожен, хто годується молоком, несвідомий у слові правди, бо він немовля;
14: а тверда страва властива досконалим, у яких почуття навиком привчені розрізняти добро і зло.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 7
1: Бо Мелхіседек, цар Салиму, священник Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, коли він повертався після поразки царів,
2: якому і десятину Авраам відділив з усього,– по-перше, за значенням імені – цар правди, а потім і цар Салиму, тобто цар миру,
3: без батька, без матері, без родоводу, котрий не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священником назавжди.
4: Бачите, який великий той, котрому і Авраам патріарх дав десятину з кращої здобичі своєї.
5: Ті, що одержують священство з синів Левіїних, мають заповідь – брати за законом десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча й ці вийшли від чресл Авраамових.
6: Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю.
7: Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим.
8: І тут десятини беруть люди смертні, а там – той, хто має про себе свідчення, що він живе.
9: І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особі Авраама дав десятину:
10: бо він ще був у чреслах батька, коли Мелхіседек зустрів його.
11: Отже, якби досконалість досягалась через левітське священство,– бо з ним сполучений закон народу,– то яка б ще була потреба поставати іншому священникові за чином Мелхіседека, а не іменуватися за чином Аарона?
12: Адже із переміною священства необхідно бути переміні і закону,
13: бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.
14: Бо відомо, що Господь наш засяяв з коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав відносно священства.
15: І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхіседека постає Священник інший,
16: Котрий такий не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного.
17: Бо засвідчено: Ти священник повік за чином Мелхіседека.
18: Відміна ж попередньої заповіді буває внаслідок її немочі та некорисності,
19: бо закон нічого не довів до досконалості; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємось до Бога.
20: І як це було не без клятви,–
21: бо ті були священниками без клятви, а Цей з клятвою, бо про Нього сказано: клявся Господь і не розкається: Ти священник повік за чином Мелхіседека (Пс. 109,4),–
22: то поручителем кращого завіту став Іісус.
23: До того ж, тих священників було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному;
24: а Цей, як перебуваючий вічно, має і священство нескінченне,
25: тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них.
26: Такий і повинен бути у нас Первосвященник: святий, непричетний злу, непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес.
27: Котрий не має потреби щоденно, як ті первосвященники, приносити жертви спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого.
28: Бо закон поставляє первосвященниками людей, котрі мають немочі, а слово клятвенне, після закону, поставило Сина, навіки досконалого.