Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Послання до Євреїв

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, одними й тими ж жертвами, які щороку постійно приносяться, ніколи не може зробити досконалими тих, що приходять з ними.
2: Інакше їх перестали б приносити, бо ті, що приносять жертву, один раз очистившись, не мали б уже ніякої свідомості гріхів.
3: Але жертвами щороку нагадується про гріхи,
4: бо неможливо, щоб кров телят і козлів знищувала гріхи.
5: Тому Христос, входячи у світ, говорить: жертви і принесення Ти не захотів, але тіло приготував Мені.
6: Всеспалення і жертви за гріх неугодні Тобі.
7: Тоді Я сказав: ось, іду, як на початку книги написано про Мене, виконати волю Твою, Боже (Пс. 39,7–9).
8: Сказавши перше, що ні жертви, ні принесення, ні всеспалення, ні жертви за гріх,– які приносяться за законом,– Ти не захотів і не благоволив,
9: потім додав: ось, іду виконати волю Твою, Боже. Скасовує перше, щоб встановити друге.
10: За цією-то волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Іісуса Христа.
11: І всякий священник щодня стоїть у служінні, та багаторазово приносить одні і ті самі жертви, які ніколи не можуть знищити гріхів.
12: Він же, принісши одну жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
13: чекаючи далі, доки вороги Його будуть покладені у підніжжя ніг Його (Пс. 2,8).
14: Бо Він одним принесенням назавжди вдосконалив тих, що освячуються.
15: Про це свідчить нам і Дух Святий, бо сказано:
16: ось завіт, який заповідаю їм після тих днів, говорить Господь: вкладу закони Мої в серця їхні, і в думках їхніх напишу їх,
17: і гріхів їхніх та беззаконь їхніх не згадаю більше (Ієр. 31,34).
18: А де прощення гріхів, там не потрібне принесення за них.
19: Отож, браття, маючи дерзання входити до святилища посередництвом Крові Іісуса Христа, дорогою новою і живою,
20: яку Він знову відкрив нам через завісу, тобто плоть Свою,
21: і маючи великого Священника над домом Божим,
22: приступаймо з щирим серцем, з повною вірою, кропленням очистивши серця від порочної совісті, та обмивши тіло водою чистою,
23: будемо триматись сповідання надії неухильно, бо вірний Той, Хто обіцяв;
24: будемо уважними один до одного, заохочуючи до любові й добрих діл,
25: не будемо залишати зібрання свого, як у деяких є звичай; але будемо умовляти один одного, і тим більше, чим більше бачите наближення того дня.
26: Бо коли ми, одержавши пізнання істини, свавільно грішимо, то не остається більше жертви за гріхи,
27: але якесь страшне очікування суду й лютості вогню, готового пожерти противників.
28: Якщо той, хто зрікся закону Мойсейового, при двох чи трьох свідках, без милосердя карається смертю,
29: то наскільки більш тяжкої кари, думаєте, підпаде той, хто зневажає Сина Божого і не шанує як святиню Кров завіту, якою освячений, і Духа благодаті ображає?
30: Ми знаємо Того, Хто сказав: у Мене відомщення, Я воздам, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народ Свій (Втор. 32,35–36).
31: Страшно впасти в руки Бога живого!
32: Згадайте попередні дні ваші, коли ви, бувши просвічені, витримали великий подвиг страждань,
33: то самі серед ганьби й скорбот, бувши видовищем для інших, то поділяючи участь інших, які були в такому ж стані;
34: бо ви й моїм кайданам співстраждали і розграбування майна вашого прийняли з радістю, знаючи, що є у вас на небесах майно краще і неминуще.
35: Отож не покидайте уповання вашого, яке чекає велика нагорода.
36: Терпіння потрібне вам, щоб, виконавши волю Божу, одержати обіцяне.
37: Бо ще небагато, зовсім небагато, і Грядущий прийде і не забариться.
38: Праведний вірою живий буде; а коли хто вагається, не благоволить до того душа Моя (Авв. 2,3–4).
39: Ми ж не з тих, що вагаються на погибель, але стоїмо у вірі на спасіння душі.
← попередній розділнаступний розділ →