...

Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
       Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Буття

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 9
1: І благословив Бог Ноя і синів його і сказав їм: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, [і володійте нею];
2: нехай бояться вас і нехай тремтять перед вами усі звірі земні, [і вся худоба земна,] і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, й усі риби морські: у ваші руки віддані вони;
3: все движущееся, что живет, будет вам в пищу; как зелень травную даю вам все;
4: тільки плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте;
5: Я стягну і вашу кров, у якій життя ваше, стягну її від усякого звіра, стягну також душу людини від руки людини, від руки брата її;
6: хто проллє кров людську, того кров проллється рукою людини: бо людина створена за образом Божим;
7: ви ж плодіться і розмножуйтесь, і розповсюджуйтеся по землі, і примножуйтеся на ній.
8: І сказав Бог Ною і синам його з ним:
9: ось, Я укладу завіт Мій з вами і з нащадками вашими після вас,
10: і з усякою душею живою, що з вами, із птахами і з худобою, і з усіма звірами земними, які у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними;
11: укладу завіт Мій з вами, що не буде більше знищена всяка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі.
12: І сказав [Господь] Бог: ось знамення завіту, який Я укладаю між Мною і між вами і між усякою душею живою, що з вами, в роди назавжди:
13: Я покладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була знаменням [вічного] завіту між Мною і між землею.
14: І буде, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка [Моя] у хмарі;
15: і Я згадаю завіт Мій, що між Мною і між вами і між усякою душею живою в усякій плоті; і не буде більше вода потопом на знищення всякої плоті.
16: І буде веселка [Моя] у хмарі, і Я побачу її, і згадаю завіт вічний між Богом [і між землею] і між усякою душею живою в усякій плоті, що на землі.
17: І сказав Бог Ною: ось знамення завіту, який Я уклав між Мною і між усякою плоттю, що на землі.
18: Сини Ноєві, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам же був батьком Ханаана.
19: Ці троє були синами Ноєвими, і від них заселилась уся земля.
20: Ной почав обробляти землю і насадив виноградник;
21: і випив він вина, і сп’янів, і лежав оголеним у наметі своєму.
22: І побачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого, і, вийшовши, розповів двом братам своїм.
23: Сим же і Яфет взяли одяг і, поклавши його на плечі свої, пішли задом і покрили наготу батька свого; обличчя їхні були повернені назад, і вони не бачили наготи батька свого.
24: Ной витверезів від вина свого і довідався, що вчинив над ним менший син його,
25: і сказав: проклятий Ханаан; раб рабів буде він у братів своїх.
26: Потім сказав: благословенний Господь Бог Симів; Ханаан же буде рабом йому;
27: нехай поширить Бог Яфета, нехай оселиться він у наметах Симових; Ханаан же буде рабом йому.
28: І жив Ной після потопу триста п’ятдесят років.
29: Усіх же днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят років, і він помер.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 10
1: Ось родовід синів Ноєвих: Си­­ма, Хама і Яфета. Після потопу народилися в них діти.
2: Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Іаван, [Єлиса,] Фувал, Мешех і Фирас.
3: Сини Гомера: Аскеназ, Рифат і Фогарма.
4: Сини Іавана: Єлиса, Фарсис, Киттим і Доданим.
5: Від цих населилися острови народів у землях їх, кожен за мовою своєю, за племенем своїм, у народах своїх.
6: Сини Хама: Хуш, Мицраїм, Фут і Ханаан.
7: Сини Хуша: Сева, Хавила, Савта, Раама і Савтеха. Сини Раами: Шева і Дедан.
8: Хуш породив також Нимрода; цей став сильним на землі;
9: він був сильним звіроловом перед Господом [Богом], тому і говориться: сильний звіролов, як Нимрод, перед Господом [Богом].
10: Царство його спочатку складали: Вавилон, Ерех, Аккад і Халне в зем­лі Сеннаар.
11: З цієї землі вийшов Ассур і побудував Ниневію, Реховофир, Калах
12: і Ресен між Ниневією і між Калахом; це місто велике.
13: Від Мицраїма пішли Лудим, Анамим, Легавим, Нафтухим,
14: Пат­русим, Каслухим, звідки вийшли фи­листимляни, і Кафторим.
15: Від Ханаана народилися: Сидон, первісток його, Хет,
16: Ієвусей, Аморрей, Гергесей,
17: Евей, Аркей, Синей,
18: Арва­дей, Цемарей і Химафей. Згодом племена ханаанські розсіялися,
19: і були межі хананеїв від Сидона до Герара до Гази, звідси до Содома, Гоморри, Адми і Цевоїма до Лаши.
20: Це сини Хамові, за племенами їх, за мовою їх, у землях їх, у народах їх.
21: Були діти й у Сима, батька всіх синів Єверових, старшого брата Яфе­тового.
22: Сини Сима: Єлам, Ассур, Арфаксад, Луд, Арам [і Каїнан].
23: Сини Арама: Уц, Хул, Гефер і Маш.
24: Арфаксад породив [Каїнана, Каїнан породив] Салу, Сала породив Євера.
25: У Євера народилося два сини; ім’я одному: Фалек, тому що в дні його земля була розділена; ім’я брата його: Іоктан.
26: Іоктан породив Алмодада, Шалефа, Хацар­мавефа, Ієраха,
27: Гадорама, Узала, Диклу,
28: Овалу, Авимаїла, Шеву,
29: Офира, Хавилу та Іовава. Усі ці сини Іоктана.
30: Поселення їх були від Меши до Сефара, гори східної.
31: Це сини Симові за племенами їх, за мовами їх, у землях їх, у народах їх.
32: Ось племена синів Ноєвих, за родоводом їх, у народах їх. Від них пішли народи на землі після потопу.
← попередній розділнаступний розділ →