Книга Буття

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 5
1: Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
2: Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
3: І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
4: І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
5: А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
6: І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
7: І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
8: А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
9: І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
10: І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
11: А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
12: І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
13: І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14: А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
15: І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
16: І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
17: А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
18: І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
19: І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
20: А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
21: І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
22: І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23: А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24: І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
25: І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
26: І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
27: А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
28: І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
29: ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
30: І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
31: А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
32: І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
2: І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
3: І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
4: За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
5: І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
6: І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
7: І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
8: Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
9: Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
10: І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
11: І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
12: І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
13: І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
14: Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
15: І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
16: Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
17: А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
18: І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
19: І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
20: Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
21: А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
22: І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.