Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Буття

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 5
1: Ось родовід Адама: коли Бог створив людину, за подобою Божою створив її,
2: чоловіка і жінку створив їх, і благословив їх, і нарік їм ім’я: людина, в день створення їх.
3: Адам жив сто тридцять [230] років і породив [сина] за подобою своєю [і] за образом своїм, і нарік йому ім’я: Сиф.
4: Днів Адама після народження ним Сифа було вісімсот [700] років, і породив він синів і дочок.
5: Усіх же днів життя Адамового було дев’ятсот тридцять років; і він помер.
6: Сиф жив сто п’ять [205] років і породив Єноса.
7: Після народження Єноса Сиф жив вісімсот сім [707] років і породив синів і дочок.
8: Усіх же днів Сифових було дев’ятсот дванадцять років; і він помер.
9: Єнос жив дев’яносто [190] років і породив Каїнана.
10: Після народження Каїнана Єнос жив вісімсот п’ятнадцять [715] років і породив синів і дочок.
11: Усіх же днів Єноса було дев’ятсот п’ять років; і він помер.
12: Каїнан жив сімдесят [170] років і породив Малелеїла.
13: Після народження Малелеїла Каїнан жив вісімсот сорок [740] років і породив синів і дочок.
14: Усіх же днів Каїнана було дев’ятсот десять років; і він помер.
15: Малелеїл жив шістдесят п’ять [165] років і родив Яреда.
16: Після народження Яреда Малелеїл жив вісімсот тридцять [730] років і породив синів і дочок.
17: Усіх же днів Малелеїла було вісімсот дев’яносто п’ять років; і він помер.
18: Яред жив сто шістдесят два роки і породив Єноха.
19: Після народження Єноха Яред жив вісімсот років і породив синів і дочок.
20: Усіх же днів Яреда було дев’ятсот шістдесят два роки; і він помер.
21: Єнох жив шістдесят п’ять [165] років і породив Мафусала.
22: І ходив Єнох перед Богом, після народження Мафусала, триста [200] років і породив синів і дочок.
23: Усіх же днів Єноха було триста шістдесят п’ять років.
24: І ходив Єнох перед Богом; і не стало його, тому що Бог узяв його.
25: Мафусал жив сто вісімдесят сім років і породив Ламеха.
26: Після народження Ламеха Мафусал жив сімсот вісімдесят два роки і породив синів і дочок.
27: Усіх же днів Мафусала було дев’ятсот шістдесят дев’ять років; і він помер.
28: Ламех жив сто вісімдесят два [188] роки і породив сина,
29: і дав йому йому ім’я: Ной, сказавши: він утішить нас у ділах наших й у праці рук наших при оброблянні землі, яку прокляв Господь [Бог].
30: І жив Ламех після народження Ноя п’ятсот дев’яносто п’ять [565] років і породив синів і дочок.
31: Усіх же днів Ламеха було сімсот сімдесят сім [753] років; і він помер.
32: Ною було п’ятсот років і породив Ной [трьох синів]: Сима, Хама і Яфета.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 6
1: Коли люди почали примножуватися на землі і народилися у них дочки,
2: тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі за дружин, яку хто обрав.
3: І сказав Господь [Бог]: не вічно Духу Моєму бути зневаженим людьми [цими], тому що вони плоть; нехай будуть дні їх сто двадцять років.
4: У той час були на землі велетні, особливо ж з тих часів, коли сини Божі стали входити до дочок людських, і вони стали народжувати їм: це сильні, спрадавна славні люди.
5: І побачив Господь [Бог], що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно;
6: і розкаявся Господь, що створив людину на землі, і засмутився у серці Своєму.
7: І сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до худоби, і плазунів і птахів небесних знищу, бо Я розкаявся, що створив їх.
8: Ной же придбав благодать перед очима Господа [Бога].
9: Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом.
10: Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета.
11: Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями.
12: І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі.
13: І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі.
14: Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні.
15: І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів.
16: І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло].
17: І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя.
18: Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою.
19: Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть.
20: З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої].
21: Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою.
22: І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив.
← попередній розділнаступний розділ →