Святе Письмо

Послання до Галатів

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 2
1: Потім, через чотирнадцять років, я знов пішов до Ієрусалима з Варнавою, взявши з собою і Тита.
2: Пішов же за одкровенням, і запропонував там, і особливо знатнішим, благовіствування, яке я проповідую язичникам, чи не даремно я подвизаюсь або подвизався.
3: Але вони й Тита, який був зі мною, хоч і елліна, не примушували обрізатися,
4: а перед лжебраттями, котрі таємно приходили підглядати за нашою свободою, яку ми маємо в Христі Іісусі, щоб підкорити нас,
5: ми ні в чому не поступилися і не скорились, щоб істина благовіствування збереглась у вас.
6: І в знаменитих будь-чим, якими б вони не були колись, для мене нема нічого особливого: Бог не дивиться на лице людини. І на мене знамениті нічого більше не поклали.
7: Навпаки, побачивши, що мені довірено благовістя для необрізаних, як Петрові для обрізаних
8: (бо Той, Хто сприяв Петрові в апостольстві у обрізаних, сприяв і мені у язичників),
9: і, довідавшись про благодать, дану мені, Яків, Кифа та Іоанн, визнані стовпами, подали мені і Варнаві руку єднання, щоб нам іти до язичників, а їм до обрізаних,
10: тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я і намагався виконувати ретельно.
11: Коли ж прийшов Петро до Антіохії, то я особисто виступив проти нього, бо на нього нарікали.
12: Бо до прибуття деяких від Якова, він їв разом з язичниками; а коли ті прийшли, він почав таїтися та відсторонятися, побоюючись обрізаних.
13: Разом з ним лицемірили й інші іудеї, так що навіть Варнава був захоплений їхнім лицемірством.
14: А коли я побачив, що вони діють непрямо щодо істини євангельської, я сказав Петрові перед усіма: якщо ти, будучи іудеєм, живеш по-язичницьки, а не по-іудейськи, то навіщо примушуєш язичників жити по-іудейськи?
15: Ми за природою іудеї, а не грішники з язичників;
16: однак, коли ж дізналися, що людина оправдується не ділами закону, а тільки вірою в Іісуса Христа, і ми увірували в Христа Іісуса, щоб виправдатися вірою в Христа, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть.
17: Якщо ж, шукаючи виправдання у Христі, ми і самі виявилися грішниками, то невже Христос є служитель гріха? Аж ніяк!
18: Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем.
19: Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп'явся Христові,
20: і вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Котрий полюбив мене і віддав Себе за мене.
21: Не відкидаю благодаті Божої; а якщо виправдання через закон, то Христос даремно вмер.
← попередній розділнаступний розділ →