Послання до Галатів

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Потім, через чотирнадцять років, я знов пішов до Ієрусалима з Варнавою, взявши з собою і Тита.
2: Пішов же за одкровенням, і запропонував там, і особливо знатнішим, благовіствування, яке я проповідую язичникам, чи не даремно я подвизаюсь або подвизався.
3: Але вони й Тита, який був зі мною, хоч і елліна, не примушували обрізатися,
4: а перед лжебраттями, котрі таємно приходили підглядати за нашою свободою, яку ми маємо в Христі Іісусі, щоб підкорити нас,
5: ми ні в чому не поступилися і не скорились, щоб істина благовіствування збереглась у вас.
6: І в знаменитих будь-чим, якими б вони не були колись, для мене нема нічого особливого: Бог не дивиться на лице людини. І на мене знамениті нічого більше не поклали.
7: Навпаки, побачивши, що мені довірено благовістя для необрізаних, як Петрові для обрізаних
8: (бо Той, Хто сприяв Петрові в апостольстві у обрізаних, сприяв і мені у язичників),
9: і, довідавшись про благодать, дану мені, Яків, Кифа та Іоанн, визнані стовпами, подали мені і Варнаві руку єднання, щоб нам іти до язичників, а їм до обрізаних,
10: тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я і намагався виконувати ретельно.
11: Коли ж прийшов Петро до Антіохії, то я особисто виступив проти нього, бо на нього нарікали.
12: Бо до прибуття деяких від Якова, він їв разом з язичниками; а коли ті прийшли, він почав таїтися та відсторонятися, побоюючись обрізаних.
13: Разом з ним лицемірили й інші іудеї, так що навіть Варнава був захоплений їхнім лицемірством.
14: А коли я побачив, що вони діють непрямо щодо істини євангельської, я сказав Петрові перед усіма: якщо ти, будучи іудеєм, живеш по-язичницьки, а не по-іудейськи, то навіщо примушуєш язичників жити по-іудейськи?
15: Ми за природою іудеї, а не грішники з язичників;
16: однак, коли ж дізналися, що людина оправдується не ділами закону, а тільки вірою в Іісуса Христа, і ми увірували в Христа Іісуса, щоб виправдатися вірою в Христа, а не ділами закону; бо ділами закону не виправдається ніяка плоть.
17: Якщо ж, шукаючи виправдання у Христі, ми і самі виявилися грішниками, то невже Христос є служитель гріха? Аж ніяк!
18: Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем.
19: Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп'явся Христові,
20: і вже не я живу, а живе в мені Христос. А що нині живу в плоті, то вірою живу в Сина Божого, Котрий полюбив мене і віддав Себе за мене.
21: Не відкидаю благодаті Божої; а якщо виправдання через закон, то Христос даремно вмер.

← попередній розділ

Розділ 6
1: Браття! якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідності, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений.
2: Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христовий.
3: Бо хто вважає себе чим-небудь, коли він є ніщо, той обманює себе.
4: Кожний хай випробовує своє діло, і тоді матиме похвалу тільки в собі, а не в іншому,
5: бо кожний свій тягар понесе.
6: Той, хто навчається словом, хай ділиться з наставником усяким добром.
7: Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне.
8: Хто сіє в плоть свою, від плоті пожне тління, а хто сіє в дух, від духа пожне життя вічне.
9: Роблячи добро, не будемо сумувати, бо в свій час пожнемо, якщо не ослабнемо.
10: Отже, доки є час, будемо робити добро всім, а найбільше ж своїм по вірі.
11: Бачите, як багато я написав вам власною рукою.
12: Ті, які бажають хвалитися по плоті, примушують вас обрізуватися тільки для того, щоб не бути гонимими за хрест Христовий,
13: бо й ті, що обрізуються, і самі не додержують закону, але хочуть, щоб ви обрізувалися, аби похвалитися у вашій плоті.
14: А я не бажаю хвалитися, хіба тільки хрестом Господа нашого Іісуса Христа, котрим для мене світ розп'ятий і я для світу.
15: Бо у Христі Іісусі нічого не значить ні обрізання, ні необрізання, а нове творіння.
16: Тим, які живуть за цим правилом, мир їм і милість, та Ізраїлеві Божому.
17: А втім ніхто не обтяжуй мене: бо я ношу рани Господа Іісуса на тілі моїм.
18: Благодать Господа нашого Іісуса Христа з духом вашим, браття. Амінь.