Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Вихід

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 3
1: Мойсей пас овець у Іофора, тес­тя свого, священика мадіамського. Одного разу провів він отару далеко в пустелю і прийшов до гори Божої, Хорива.
2: І явився йому ангел Господній у полум’ї вогню з середини тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.
3: Мойсей сказав: піду і подивлюся на це велике явлення, чому кущ не згорає.
4: Господь побачив, що він іде дивитися, і звер­нувся до нього Бог із середини куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він сказав: ось я, [Господи]!
5: І сказав Бог: не підходь сюди; зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, є земля свята.
6: І сказав [йому]: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся­ дивитися на Бога.
7: І сказав Господь [Мойсеєві]: Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його
8: і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї [і ввести його] у землю добру і простору, де тече молоко і мед, у землю хананеїв, хеттеїв, амор­реїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв.
9: І ось, уже волання синів Ізраїлевих дійшло до Мене, і Я бачу утиски, якими пригнічують їх єгиптяни.
10: Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона [царя Єгипетського]; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.
11: Мойсей сказав Богу: хто я, щоб мені йти до фараона [царя Єгипетського] і вивести з Єгипту си­нів Ізраїлевих?
12: І сказав [Бог]: Я бу­­­ду з тобою, і ось тобі знамення, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ [Мій] з Єгипту, ви завершите служіння Богу на цій горі.
13: І сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог бать­ків ваших послав мене до вас. А во­ни скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм?
14: Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий [Ієгова] послав мене до вас.
15: І сказав ще Бог Мойсеєві: так скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас. Ось ім’я Моє навіки, і пам’ять про Мене з роду в рід.
16: Піди, збери старійшин [синів] Ізраїлевим і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, [Бог] Ісаака і [Бог] Якова, і сказав: Я відвідав вас і побачив, що чинять з вами в Єгипті.
17: І сказав: Я виведу вас від рабства єгипетського в землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, у землю, де тече молоко і мед.
18: І вони послухають голосу твого, і підеш ти і старійшини Ізраїлеві до [фараона] царя Єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, прикликав нас; отже, відпусти нас у пустелю, на три дні шляху, щоб принести жертву Господу, Богу нашому.
19: Але Я знаю, що [фараон] цар Єгипетський не дозволить вам іти, якщо не примусити його рукою міцною;
20: і простягну руку Мою й уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, які сотворю серед нього; і після того він відпустить вас.
21: І дам народу цьому милість в очах єгиптян; і коли підете, то підете не з порожніми руками:
22: кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що живе в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу, і ви нарядите в них і синів ваших і дочок ваших, і обберете єгиптян.
1: Мойсей пас овець у Іофора, тес­тя свого, священика мадіамського. Одного разу провів він отару далеко в пустелю і прийшов до гори Божої, Хорива.
2: І явився йому ангел Господній у полум’ї вогню з середини тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.
3: Мойсей сказав: піду і подивлюся на це велике явлення, чому кущ не згорає.
4: Господь побачив, що він іде дивитися, і звер­нувся до нього Бог із середини куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він сказав: ось я, [Господи]!
5: І сказав Бог: не підходь сюди; зніми взуття твоє з ніг твоїх, тому що місце, на якому ти стоїш, є земля свята.
6: І сказав [йому]: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей закрив лице своє, тому що боявся­ дивитися на Бога.
7: І сказав Господь [Мойсеєві]: Я бачив страждання народу Мого в Єгипті і почув волання його від приставників його; Я знаю скорботи його
8: і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його з землі цієї [і ввести його] у землю добру і простору, де тече молоко і мед, у землю хананеїв, хеттеїв, амор­реїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв.
9: І ось, уже волання синів Ізраїлевих дійшло до Мене, і Я бачу утиски, якими пригнічують їх єгиптяни.
10: Отже, піди: Я пошлю тебе до фараона [царя Єгипетського]; і виведи із Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.
11: Мойсей сказав Богу: хто я, щоб мені йти до фараона [царя Єгипетського] і вивести з Єгипту си­нів Ізраїлевих?
12: І сказав [Бог]: Я бу­­­ду з тобою, і ось тобі знамення, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ [Мій] з Єгипту, ви завершите служіння Богу на цій горі.
13: І сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог бать­ків ваших послав мене до вас. А во­ни скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм?
14: Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий [Ієгова] послав мене до вас.
15: І сказав ще Бог Мойсеєві: так скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас. Ось ім’я Моє навіки, і пам’ять про Мене з роду в рід.
16: Піди, збери старійшин [синів] Ізраїлевим і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, [Бог] Ісаака і [Бог] Якова, і сказав: Я відвідав вас і побачив, що чинять з вами в Єгипті.
17: І сказав: Я виведу вас від рабства єгипетського в землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, [гергесеїв,] евеїв та ієвусеїв, у землю, де тече молоко і мед.
18: І вони послухають голосу твого, і підеш ти і старійшини Ізраїлеві до [фараона] царя Єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, прикликав нас; отже, відпусти нас у пустелю, на три дні шляху, щоб принести жертву Господу, Богу нашому.
19: Але Я знаю, що [фараон] цар Єгипетський не дозволить вам іти, якщо не примусити його рукою міцною;
20: і простягну руку Мою й уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, які сотворю серед нього; і після того він відпустить вас.
21: І дам народу цьому милість в очах єгиптян; і коли підете, то підете не з порожніми руками:
22: кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що живе в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу, і ви нарядите в них і синів ваших і дочок ваших, і обберете єгиптян.
← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 34
1: І сказав Господь Мойсеєві: ви­­­­­теши собі дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, [і зійди до Мене на гору,] і Я напишу на цих скри­­жалях слова, які були на попе­редніх скрижалях, які ти розбив;
2: і будь готовим до ранку, і зійди вран­ці на гору Синай, і постань переді Мною там на вершині гори;
3: але ніхто не повинен підніматися з тобою, і ніхто не повинен показуватися на всій горі; навіть худоба, дрібна і велика, не повинна пастися біля гори цієї.
4: І витесав Мойсей дві скрижалі кам’яні, подібні до попередніх, і, вставши рано-вранці, зійшов на гору Синай, як повелів йому Господь; і взяв у руки свої дві скрижалі кам’яні.
5: І зійшов Господь у хмарі, і зупинився там поблизу нього, і проголосив ім’я Ієгови.
6: І пройшов Гос­подь перед лицем його і проголосив: Господь, Господь, Бог чоловіколюбний і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний,
7: що зберігає [правду і подає] милість у тисячі родів, Який прощає провину і злочин і гріх, але не залишає без покарання, Який карає провину ­бать­ків у дітях і в дітях дітей до треть­ого і четвертого роду.
8: Мойсей одразу ж упав на землю і поклонився [Богу]
9: і сказав: якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, Владико, то хай піде Владика посеред нас; бо народ цей жорстокосердий; прости беззаконня наші і гріхи наші і вчини нас насліддям Твоїм.
10: І сказав [Господь Мойсеєві]: ось, Я укладаю завіт: перед усім народом твоїм сотворю чудеса, яких не було по всій землі і ні в яких народів; і побачить весь народ, серед якого ти перебуваєш, діло Господа; бо страшним буде те, що Я зроблю для тебе;
11: збережи те, що повеліваю тобі нині: ось, Я виганяю від лиця твого аморреїв, хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв;
12: дивися, не вступай у союз з жителями тієї землі, у яку ти ввійдеш, щоб вони не зробилися сіттю серед вас.
13: Жертовники їхні зруйнуйте, стовпи їхні розтрощіть, вирубайте священні гаї їхні, [і статуї богів їхніх спаліть вог­нем],
14: тому що ти не повинен поклонятися богові іншому, крім Господа [Бога], тому що ім’я Його— ревнитель; Він Бог ревнитель.
15: Не вступай у союз із жителями тієї зем­лі, щоб, коли вони будуть блудодіяти­ услід богам своїм і приносити жертви богам своїм, не запросили і тебе, і ти не спожив би жертви їхньої;
16: і не бери з дочок їхніх дружин синам своїм [і дочок своїх не давай заміж за синів їхніх], щоб доч­ки їхні, блудодіючи вслід богам своїм, не ввели і синів твоїх у блуд вслід богам своїм.
17: Не роби собі богів відлитих.
18: Свята опрісноків дотримуй: сім днів їж прісний хліб, як Я повелів тобі, у призначений час міся­ця Авива, тому що в місяці Авиві вийшов ти з Єгипту.
19: Усе, що розкриває утробу, Мені, як і вся худоба твоя чоловічої статі, що розкриває утробу, з волів і овець;
20: пер­вородне з ослів замінюй агнцем, а якщо не за­­міниш, то викупи його; усіх первіст­ків із синів твоїх викуповуй; нехай не з’являються перед лице Моє з по­рожніми руками.
21: Шість днів працюй, а в сьомий день спочивай; спочивай і під час сівби і жнив.
22: І свято седмиць роби, свято початків жнив пшениці і свято збирання плодів наприкінці року;
23: три­­чі на рік повинна з’являтись уся чо­ловіча стать твоя перед лице Владики, Господа Бога Ізраїлевого,
24: бо Я прожену народи від лиця твого і поширю межі твої, і ніхто не зажадає землі твоєї, якщо ти будеш з’являтися перед лице Господа Бога твого тричі на рік.
25: Не виливай крови жертви Моєї на квасне, і жертва свята Пасхи не повинна переночувати до ранку.
26: Найперші плоди землі твоєї принеси в дім Господа Бога твого. Не вари козеня в молоці матері його.
27: І сказав Господь Мойсеєві: напиши собі слова ці, тому що в цих словах Я укладаю завіт з тобою і з Ізраїлем.
28: І пробув там [Мойсей] у Господа сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив; і написав [Мойсей] на скрижалях слова завіту, десятислів’я.
29: Коли сходив Мойсей з гори Синаю, і дві скрижалі одкровення були в руці у Мойсея при сході його з гори, то Мойсей не знав, що лице його стало сяяти промінням від того, що Бог говорив з ним.
30: І побачив Мойсея Аарон і всі сини Ізраїлеві, і ось, лице його сяє, і боялися підійти до нього.
31: І покликав їх Мойсей, і прийшли до нього Аарон і всі начальники громади, і розмовляв Мойсей з ними.
32: Після цього набли­зилися [до нього] всі сини Ізраїлеві, і він заповідав їм усе, що говорив йому Господь на горі Синаї.
33: І коли Мойсей перестав розмовляти з ними, то поклав на лице своє покривало.
34: Коли ж входив Мойсей перед лице Господа, щоб говорити з Ним, тоді знімав покривало, доки не виходив; а вийшовши, переказував синам Ізраїлевим усе, що заповідано було [йому від Господа].
35: І бачили сини Ізраїлеві, що сяє лице Мойсеєве, і Мойсей знову накладав покривало на лице своє, доки не входив говорити з Ним.
← попередній розділнаступний розділ →