Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Книга Вихід

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 15
1: Співаю Господу, бо Він високо звеличився; коня і вершника його ввергнув у море.
2: Господь кріпость моя і слава моя, Він був мені спасінням. Він Бог мій, і прославлю Його; Бог отця мого, і прославлю Його.
3: Господь муж брані, Єгова ім’я Йому.
4: Колісниці фараона і військо його ввергнув Він у море, і вибрані воєначальники його потонули в Червоному морі.
5: Безодні покрили їх: вони пішли у глибину, як камінь.
6: Правиця Твоя, Господи, прославилася силою; правиця Твоя, Господи, убила ворога.
7: Величчю слави Твоєї Ти скинув тих, що пов­стали проти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він попалив їх, як солому.
8: Від подуву Твого розступилися во­ди, волога стала, як стіна, загустіли безодні в серці моря.
9: Ворог сказав: поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя.
10: Ти подув духом Твоїм, і покрило їх море: вони занурилися, як свинець, у великих водах.
11: Хто, як Ти, Господи, між богами? Хто, як Ти, величний святістю, славний похвалами, Творець чудес?
12: Ти простяг правицю Твою: поглинула їх земля.
13: Ти ведеш милістю Твоєю народ цей, який Ти визволив,— супровод­жуєш силою Твоєю в оселю святині Твоєї.
14: Почули народи і тремтять: жах огорнув жителів филистимських;
15: тоді засмутилися князі Едомові, тремтіння огорнуло вождів мо­авитських, засумували всі жителі­ Ханаана.
16: Нехай нападуть на них страх і жах; від величі сили Твоєї нехай оніміють вони, як камінь, поки проходить народ Твій, Господи, поки проходить цей народ, який Ти придбав.
17: Введи його і насади його на горі насліддя Твого, на місці, яке Ти вчинив оселею Собі, Господи, у святилище, яке створили руки Твої, Владико!
18: Господь буде царювати повіки й у вічність.
19: Коли ввійшли коні фараона з колісницями його і з вершниками його в море, то Господь повернув на них води морські, а сини Ізраїлеві про­йшли по суші серед моря.
20: І взяла Маріам пророчиця, сестра Ааронова, у руку свою тимпан, і вийшли за нею всі жінки з тимпанами і радістю.
21: І заспівала Маріам перед ними: співайте Господу, тому що високо звеличився Він, коня і вершника його ввергнув у море.
22: І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони вступили в пустелю Сур; і йшли вони три дні по пустелі і не знаходили води.
23: Прийшли в Мерру— і не могли пити води з Мерри, тому що вона була гіркою, чому і наречено тому [місцю] ім’я: Мерра*.
24: І ремствував народ на Мой­­сея, говорячи: що нам пити?
25: [Мойсей] заволав до Господа, і Гос­подь показав йому дерево, і він кинув­ його у воду, і вода зробилася солодкою. Там Бог дав народу устав і закон і там випробовував його.
26: І сказав: якщо ти будеш слухатися гласу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне перед очима Його, і слухатимеш заповіді Його, і виконуватимеш усі устави його, то не наведу на тебе жодної з хвороб, які навів Я на Єгипет, тому що Я Господь [Бог твій], цілитель твій.
27: І прийшли в Єлим; там було дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом біля вод.
← попередній розділнаступний розділ →