Біблія українською мовою

Старий Завітпереклад Івана Огієнка
Новий Завітпереклад Волинської єпархії Української Православної Церкви

Второзаконня

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 12
1: Ось постанови і закони, які ви повинні намагатися виконувати в землі, яку Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, в усі дні, в які ви будете жити на тій землі.
2: Знищіть усі місця, де народи, якими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах і на пагорбах, і під усяким гіллястим деревом;
3: і зруйнуйте жертовники їх, і розтрощіть стовпи їх, і спаліть вогнем діброви їх, і розбийте статуї богів їх, і знищіть ім’я їх на місці тому.
4: Не те повинні ви робити для Господа, Бога вашого;
5: але до місця, яке обере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших щоб перебувати імені Його, там, звертайтеся і туди приходьте,
6: і туди приносьте всепалення ваші, і жертви ваші, і десятини ваші, і возношення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, [і мирні жертви ваші,] і первістків великої худоби вашої і дрібної худоби вашої;
7: і їжте там перед Господом, Богом вашим, і веселіться ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.
8: Там ви не повинні робити всього, як ми тепер тут робимо, кожен, що йому здається правильним;
9: бо ви нині ще не вступили в місце спокою і в наділ, який Господь, Бог твій, дає тобі.
10: Але коли перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь, Бог ваш, дає вам у наділ, і коли Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших, які оточують вас, і будете жити безпечно,
11: тоді, яке місце обере Господь, Бог ваш, щоб перебувати імені Його там, туди приносьте все, що я заповідаю вам [сьогодні]: всепалення ваші і жертви ваші, десятини ваші і возношення рук ваших, і все, обране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господу [Богу вашому];
12: і веселіться перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і рабині ваші, і левит, який посеред осель ваших, бо немає йому частини і наділу з вами.
13: Бережися приносити всепалення твої на всякому місці, яке ти побачиш;
14: але на тому тільки місці, яке обере Господь [Бог твій] в одному з колін твоїх, принось всепалення твої і роби усе, що заповідаю тобі [сьогодні].
15: Втім, коли тільки побажає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м’ясо, яке Він дав тобі, у всіх оселях твоїх: нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну і як оленя;
16: тільки крови не їжте: на землю виливайте її, як воду.
17: Не можна тобі їсти в оселях твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, і всіх обітниць твоїх, які ти обіцяв, і добровільних приношень твоїх, і возношення рук твоїх;
18: але їж це [тільки] перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Господь, Бог твій,— ти і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, [і прибулець,] який в оселях твоїх, і веселися перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.
19: Дивися, не залишай левита в усі дні, [в які будеш жити] на землі твоїй.
20: Коли розширить Господь, Бог твій, межі твої, як Він говорив тобі, і ти скажеш: «поїм я м’яса», тому що душа твоя побажає їсти м’яса,— тоді, за бажанням душі твоєї, їж м’ясо,
21: Якщо далеко буде від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувати імені Його там, то заколюй з великої і дрібної худоби твоєї, яку дав тобі Господь [Бог твій], як я повелів тобі, і їж в оселях твоїх, за бажанням душі твоєї;
22: але їж їх так, як їдять сарну й оленя; нечистий як і чистий [у тебе] можуть їсти це;
23: тільки суворо стеж, щоб не їсти крови, тому що кров є душа: не їж душі разом з м’ясом;
24: не їж її: виливай її на землю, як воду;
25: не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе [повік], якщо будеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого].
26: Тільки святині твої, які будуть у тебе, і обітниці твої принось, і приходь на те місце, яке обере Господь [Бог твій, щоб прикликане було там ім’я Його];
27: і звершуй всепалення твої, м’ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; але кров інших жертв твоїх повинна бути вилитою біля жертовника Господа, Бога твого, а м’ясо їж.
28: Слухай і виконуй усі слова ці, які заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе повік, якщо будеш робити добре й угодне перед очима Господа, Бога твого.
29: Коли Господь, Бог твій, знищить від лиця твого народи, до яких ти йдеш, щоб взяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся в землі їх;
30: тоді стережися, щоб ти не потрапив у тенета, наслідуючи їх, після знищення їх від лиця твого, і не шукав богів їх, говорячи: «як служили народи ці богам своїм, так буду і я робити»;
31: не роби так Господу, Богу твоєму, бо все, чим гребує Господь, що ненавидить Він, вони роблять богам своїм: вони і синів своїх і дочок своїх спалюють на вогні богам своїм.
32: Усе, що я заповідаю вам, намагайтеся виконати; не додавай до того і не віднімай від того.
← попередній розділнаступний розділ →