...

Святе Письмо

Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 16
1: І почув я з храму гучний голос, що говорив до семи Ангелів: ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю.
2: Пішов перший Ангел і вилив чашу свою на землю: і зробились тяжкі й огидні гнійні рани на людях, котрі мали начертання звіра і поклонялися образові його.
3: Другий Ангел вилив чашу свою в море: і зробилась кров, ніби мертвеця, і все живе померло в морі.
4: Третій Ангел вилив чашу свою у річки і джерела вод: і зробилася кров.
5: І почув я Ангела вод, який говорив: Праведний Ти, Господи, Котрий є і був, і святий, тому що так судив;
6: за те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони достойні того.
7: І почув я іншого, що говорив від жертовника: так, Господи, Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої.
8: Четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем.
9: І палила людей сильна спека, і вони хулили ім'я Бога, Котрий має владу над цими покараннями, і не зрозуміли, щоб віддати Йому славу.
10: П'ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра: і зробилося царство його темне, і вони кусали язики свої від страждання,
11: і хулили Бога небесного за страждання свої і за кари на них; і не розкаялись у ділах своїх.
12: Шостий Ангел вилив чашу свою у велику річку Євфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного.
13: І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб:
14: це – демонські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усього світу, щоб зібрати їх на битву в той великий день Бога Вседержителя.
15: Ось, іду як злодій: блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому нагим і щоб не побачили сорому його.
16: І він зібрав їх на місце, яке по-єврейськи зветься Армагеддон.
17: Сьомий Ангел вилив чашу свою на повітря: і з храму небесного від престолу пролунав гучний голос, який сказав: звершилось!
18: І зчинилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не було з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий!
19: І місто велике розпалося на три частини, і міста язичеські попадали, і Вавілон великий згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютого гніву Його.
20: І всякий острів зник, і гір не стало;
21: і град, завбільшки як талант, упав з неба на людей; і хулили люди Бога за покарання градом, тому що покарання від нього було дуже тяжке.
← попередній розділнаступний розділ →