Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 11
1: І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: встань і зміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в ньому.
2: А зовнішній двір храму виключи і не замірюй його, бо він відданий язичникам: вони зневажатимуть святе місто сорок два місяці.
3: І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, одягнені у веретище.
4: Це дві маслини і два світильники, що стоять перед Богом землі.
5: І якщо хто захоче їх скривдити, то вогонь вийде з уст їхніх і поглине ворогів їхніх; і якщо хто захоче скривдити їх, тому належить бути вбитому.
6: Вони мають владу зачинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророкування їхнього; і мають владу над водами, перетворювати їх на кров, і уражати землю всякими недугами, коли тільки схочуть.
7: І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що виходить з безодні, битиметься з ними, і переможе їх, і вб'є їх,
8: і трупи їхні залишить на вулицях великого міста, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш розп'ятий.
9: І багато з народів і колін, та язиків і племен дивитимуться на трупи їхні три дні з половиною, і не дозволять покласти трупи їхні у гроби.
10: І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому і веселитися, і пошлють дари один одному, тому що обидва ці пророки мучили тих, що живуть на землі.
11: Та після трьох з половиною днів увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і великий страх напав на тих, котрі дивились на них.
12: І почули вони гучний голос з неба, що говорив їм: зійдіть сюди. І вони зійшли на небо на хмарі; і дивились на них вороги їхні.
13: І в той же час стався великий землетрус, і десята частина міста впала, і загинуло під час землетрусу сім тисяч імен людських; інші ж охоплені були страхом і віддали славу Богові Небесному.
14: Друге горе минуло; ось, йде скоро третє горе.
15: І сьомий Ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, які промовляли: царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік.
16: І двадцять чотири старці, які сидять перед Богом на престолах своїх, впали долілиць і поклонилися Богові,
17: кажучи: дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, Котрий є, і був, і йдеш, що Ти прийняв силу Твою велику і воцарився.
18: І розлютилися язичники; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих, і дати відплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю.
19: І розкрився храм Божий на небі, і явився ковчег завіту Його в храмі Його; і сталися блискавки і голоси, і громи, і землетрус, і великий град.