Одкровення Апостола Іоанна Богослова (Апокаліпсис)

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: І бачив я іншого Ангела сильного, який сходив з неба, одягнений у хмару; над головою його була райдуга, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи вогняні,
2: у руці в нього була книжка розкрита. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю,
3: і викликнув гучним голосом, як рикає лев; і коли він викликнув, тоді сім громів проговорили голосами своїми.
4: І коли сім громів проговорили голосами своїми, я хотів було писати; але почув голос з неба, що казав мені: сховай, що говорили сім громів, і не пиши цього.
5: І Ангел, котрого я бачив, що стоїть на морі і на землі, підняв руку свою до неба
6: і клявся Живучим на віки вічні, Котрий створив небо і все, що на ньому, землю і все, що на ній, і море і все, що у ньому, що часу вже не буде;
7: але в ті дні, коли проголосить сьомий Ангел, коли він затрубить, звершиться тайна Божа, як Він благовістив рабам Своїм пророкам.
8: І голос, який я чув з неба, знову став говорити зі мною і сказав: піди, візьми розкриту книжку з руки Ангела, який стоїть на морі і на землі.
9: І я пішов до Ангела і сказав йому: дай мені книжку. Він сказав мені: візьми і з'їж її, вона буде гірка у череві твоїм, але в устах твоїх буде солодка, як мед.
10: І взяв я книжку з руки Ангела, і з'їв її; і вона в устах моїх була солодкою, як мед; коли ж з'їв її, то гірко стало у череві моєму.
11: І сказав він мені: тобі належить знову пророкувати про народи і племена, і язики і царів багатьох.