...

Святе Письмо

Діяння святих апостолів

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 5
1: Один же чоловік, на ім'я Ананія, з жінкою своєю Сапфірою, продавши маєток,
2: затаїв з ціни, з відома і жінки своєї, а деяку частину приніс і поклав до ніг Апостолів.
3: А Петро сказав: Ананіє! Навіщо ти попустив сатані вкласти в серце твоє думку сказати неправду Духові Святому і втаїти з ціни за землю?
4: Чи не твоїм було те, що ти мав, і чи не ти володів тим, що одержав від продажу? Навіщо ти поклав у серці своєму так зробити? Ти сказав неправду не людям, а Богові.
5: Почувши ці слова, Ананія впав мертвим; і великий страх охопив усіх, хто чув це.
6: Вставши, юнаки взяли його, винесли і поховали.
7: Години через три після цього прийшла й жінка його, не знаючи, що сталося.
8: Петро ж спитав її: скажи мені, чи за стільки ви продали землю? Вона відповіла: так, за стільки.
9: А Петро сказав їй: що це ви змовилися спокусити Духа Господнього? ось, входять в двері ті, які поховали чоловіка твого; і тебе винесуть.
10: Раптом вона впала біля ніг його і вмерла. Юнаки, ввійшовши, знайшли її мертвою і, винісши, поховали поряд з чоловіком її.
11: І великий страх охопив усю церкву і всіх, хто чув про це.
12: Руками ж Апостолів творилося в народі багато знамень і чудес; і всі однодушно перебували в притворі Соломоновому.
13: Із сторонніх же ніхто не наважувався приєднатися до них, а народ величав їх.
14: А віруючих все більше й більше приєднувалось до Господа, багато чоловіків та жінок,
15: так що недужих виносили на вулиці й клали на постелях та ліжках, щоб хоч тінь Петра, який проходив, осінила кого з них.
16: До Ієрусалима також сходилось багато народу з навколишніх міст, які приносили хворих та одержимих нечистими духами, і всі зцілялися.
17: А первосвященник і з ним усі, які належали до єресі саддукейської, сповнились заздрощів,
18: наклали руки свої на Апостолів і ув'язнили їх у народну темницю.
19: Ангел же Господній уночі відчинив двері темниці і, вивівши їх, сказав:
20: ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі ці слова життя.
21: Вони, вислухавши, ввійшли вранці до храму і навчали. А первосвященник і ті, які з ним, прийшовши, скликали синедріон та всіх старійшин із синів Ізраїлевих і послали до темниці привести Апостолів.
22: Слуги ж, прийшовши, не знайшли їх у темниці і, повернувшись, доповіли,
23: кажучи: темницю ми знайшли замкненою з усією пильністю, і зі сторожею, яка стояла перед дверима; але, відчинивши, не знайшли в ній нікого.
24: Почувши ці слова, первосвященник, начальник сторожі та інші первосвященники, не могли зрозуміти, що б це означало.
25: Але один хтось прийшов і доніс їм, кажучи: ось, мужі, яких ви ув'язнили, стоять у храмі і навчають народ.
26: Тоді начальник охорони пішов із служителями і привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб не побили їх камінням.
27: Привівши їх, поставили перед синедріоном; і спитав їх первосвященник, кажучи:
28: чи не суворо ми заборонили вам учити про це ім'я? а ви ось наповнили Ієрусалим вченням вашим і хочете навести на нас кров Чоловіка Того.
29: Петро ж і Апостоли сказали у відповідь: Богові треба коритися більше, ніж людям.
30: Бог отців наших воскресив Іісуса, Котрого ви вбили, повісивши на древі.
31: Бог Своєю десницею возніс Його як Начальника і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
32: Свідки Йому в цьому ми і Дух Святий, Котрого дав Бог тим, хто покоряється Йому.
33: Вони ж, почувши це, розлютилися й радились убити їх.
34: Підвівшись у синедріоні, один фарисей, на ім'я Гамаліїл, учитель закону, якого весь народ поважав, наказав вивести Апостолів на короткий час,
35: а їм сказав: мужі ізраїльські! уважно подумайте про людей цих, що маєте робити з ними.
36: Бо незадовго перед цим з'явився Февда, видаючи себе за якогось великого, і до нього приєдналось близько чотирьохсот чоловік; але його вбито, і всі, хто слухав його, розійшлись і зникли.
37: Після нього під час перепису з'явився Іуда галілеянин і повів за собою чимало народу; але й він загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.
38: І нині, кажу вам, відступіться від людей цих і облиште їх; бо якщо це починання і це діло – від людей, то воно зруйнується;
39: а якщо від Бога, то ви не можете знищити його; стережіться, щоб не стати вам і богоборцями.
40: Вони послухались його; і, покликавши Апостолів, били їх і, заборонивши їм говорити про ім'я Іісуса, відпустили їх.
41: Вони ж пішли з синедріону, радіючи, що за ім'я Господа Іісуса сподобились зазнати безчестя.
42: І повсякдень у храмі і по домах не переставали вчити й благовіствувати про Іісуса Христа.
← попередній розділнаступний розділ →