Друге послання Петра

наступний розділ →

Розділ 1
1: Симон Петро, раб і Апостол Іісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Іісуса Христа:
2: благодать і мир вам хай примножиться в пізнанні Бога і Христа Іісуса, Господа нашого.
3: Як від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та благістю,
4: якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похоттю:
5: то ви, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вірі вашій чесноту, в чесноті розсудливість,
6: в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, в терпінні благочестя,
7: в благочесті братолюбність, у братолюбності любов.
8: Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Іісуса Христа.
9: А в кого цього нема, той сліпий, закрив очі, забув про очищення попередніх гріхів своїх.
10: Тому, браття, все більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та вибрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь,
11: бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Іісуса Христа.
12: Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені в справжній істині.
13: Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цій тілесній храмині, спонукати вас нагадуванням,
14: знаючи, що незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Іісус Христос відкрив мені.
15: Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам'ятали це.
16: Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Іісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.
17: Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Нього такий голос: Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління.
18: І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Ним на горі святій.
19: До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє в темному місці, доки почне розвиднятися день і засяє ранкова зірка в серцях ваших,
20: знаючи насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не можна вирішити самому собою.
21: Бо ніколи не було пророцтва з волі людської, а промовляли його святі Божі люди, яких просвіщав Дух Святий.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 2
1: Були і лжепророки серед людей, як і у вас будуть лжевчителі, які внесуть згубні єресі і, відрікаючись від Господа, Котрий відкупив їх, накличуть самі на себе скору погибель.
2: І багато наслідують їхню розпусту, і через них дорога істини буде в ганьбі.
3: І через користолюбство будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий і загибель їхня не дрімає.
4: Бо якщо Бог не помилував ангелів, які согрішили, а, зв'язавши путами пекельної темряви, віддав зберігати їх на суд для покарання;
5: і якщо не пощадив першого світу, а у восьми душах зберіг родину Ноя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих;
6: і якщо міста Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнім нечестивцям,
7: а праведного Лота, втомленого життям серед людей шаленої розпусти, визволив
8: (бо цей праведник, живучи серед них, бачив і чув беззаконні діла їхні і тим щодня мучив свою праведну душу), –
9: то, звичайно, знає Господь, як визволяти благочестивих від спокуси, а беззаконників тримати на день суду, для покарання,
10: а найпаче тих, котрі йдуть услід за скверними похотями плоті, зневажають начальства, зухвалі, свавільні і не бояться злословити вищих,
11: тоді як і Ангели, перевершуючи їх міццю і силою, не промовляють на них перед Господом докірливого суду.
12: Вони, як безсловесні тварини, водимі природою, народжені на уловлення та знищення, лихословлячи те, чого не розуміють, в розтлінні своєму знищаться,
13: вони одержать відплату за беззаконня, бо вони вважають насолодою повсякденну розкіш; сквернителі та соромітники, вони насолоджуються обманами своїми, бенкетуючи з вами;
14: очі у них сповнені блудодіяння і безперестанного гріха, вони зваблюють душі неутверджені; серце їхнє привчене до користолюбства; це – сини прокляття.
15: Залишивши прямий шлях, вони заблудилися, йдучи слідами Валаама, сина Восорового, який полюбив мзду неправедну,
16: але був викритий у своєму беззаконні: безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, зупинила безумство пророка (Чиc. 22, 23–24).
17: Це безводні джерела, імла та хмари, що їх жене вітер: для них приготований морок вічної темряви.
18: Бо, висловлюючи надуте пустослів'я, вони ловлять у плотські похоті і розпусту тих, які ледве відстали від перебуваючих в омані.
19: Обіцяють їм волю, будучи самі рабами тління; бо хто ким переможений, той тому і раб.
20: Бо якщо, позбавившись скверн світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа, вони знов заплутуються в них і перемагаються ними, то останнє буває для них гірше за перше.
21: Краще б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши, повернутися назад від переданої їм святої заповіді.
22: Але з ними стається за правдивим прислів'ям: пес повертається до своєї блювотини, і: вимита свиня йде валятися в багно (Притч. 26,11).