Друге послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 6
1: Ми ж, як співробітники, благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно.
2: Бо сказано: у сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі. Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння.
3: Ми нікому ні в чому не чинимо перешкоди, щоб не було обмовлене служіння,
4: але у всьому показуємо себе як служителі Божі, у великому терпінні, в бідах і нестатках, у тісних обставинах,
5: під ударами, в темницях, у вигнаннях, в трудах, у бдіннях, в постах,
6: у чистоті, в розсудливості, у великодушності, в благості, в Дусі Святому, в нелицемірній любові,
7: в слові істини, у силі Божій зі зброєю правди в правій і в лівій руці,
8: в честі і безчесті, при доганах і похвалах: нас називають обманщиками, але ми вірні;
9: ми невідомі, але нас впізнають; нас вважають померлими, але ось ми живі; нас карають, але ми не вмираємо;
10: нас засмучують, а ми завжди радіємо; ми бідні, але багатьох збагачуємо; ми нічого не маємо, але всім володіємо.
11: Уста наші відкриті до вас, корінфяни, серце наше розширене.
12: Вам не тісно в нас, але в серцях ваших тісно.
13: На рівну відплату,– кажу, як дітям,– будьте розширені і ви.
14: Не схиляйтесь під чуже ярмо з невірними, бо яке спілкування праведності з беззаконням? Що спільного в світла з темрявою?
15: Яка згода між Христом і Веліаром? Або яка співучасть вірного з невірним?
16: Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви храм Бога живого, як сказав Бог: оселюся в них і буду ходити в них, і буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом.
17: І тому вийдіть з середовища їхнього і відділіться, говорить Господь, і не доторкайтесь до нечистого; і Я прийму вас.
18: І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками, говорить Господь Вседержитель.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 12
1: Не корисно хвалитися мені, бо я прийду до видінь і одкровень Господніх.
2: Знаю чоловіка у Христі, який чотирнадцять років тому (чи в тілі – не знаю, чи без тіла – не знаю: Бог ві дає) узятий був до третього неба.
3: І знаю про такого чоловіка (тільки не знаю – в тілі, чи без тіла: Бог відає),
4: що він був взятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати.
5: Таким чоловіком можу хвалитись; собою ж не похвалюся, хіба тільки немочами моїми.
6: А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу істину; але я утримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж скільки в мені бачить або чує від мене.
7: А щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дано мені жало у плоть, ангел сатани, пригнічувати мене, щоб я не величався.
8: Тричі благав я Господа про те, щоб удалив його від мене.
9: Але Господь сказав мені: досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя вершиться в немочі. І тому я значно охочіше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в мені сила Христова.
10: Тому я себе почуваю добре в немочах, в кривдах, у нестатках, в гоніннях, в утисках за Христа, бо, коли я немічний, тоді сильний.
11: Я дійшов до безумства, хвалячись; ви мене до цього примусили. Вам би слід було хвалити мене, бо в мене ні в чому нема недостатку супроти вищих Апостолів, хоч я і ніщо.
12: Ознаки Апостола виявилися перед вами всяким терпінням, знаменнями, чудесами і силами.
13: Бо чого не вистачає у вас перед іншими церквами, хіба тільки того, що сам я не був вам тягарем? Простіть мені таку провину.
14: Ось третій раз я готовий йти до вас, і не буду обтяжувати вас, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати майно для батьків, а батьки для дітей.
15: Я охоче буду витрачати своє і виснажувати себе за душі ваші, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я менше любимий вами.
16: Припустимо, що сам я не обтяжував вас, але, будучи хитрим, лукавством брав з вас.
17: Але чи користувався я чим від вас через кого-небудь з тих, кого посилав до вас?
18: Я упросив Тита і послав з ним одного з братів: чи скористувався Тит чим від вас? Чи не в одному дусі ми діяли? Чи не одною дорогою ходили?
19: Чи не думаєте ще, що ми тільки виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Богом, у Христі, і все це, улюблені, для вашого повчання.
20: Бо я боюсь, щоб мені, прийшовши до вас, не знайти вас такими, якими не бажаю, також щоб і вам не знайти мене таким, яким не бажаєте: щоб не знайти у вас розбрату, заздрості, гніву, сварок, наклепів, ябед, гордості, безладдя,
21: щоб знов, коли прийду, не принизив мене у вас Бог мій, і щоби не оплакувати мені багатьох, що согрішили раніше і не покаялись у нечистоті, блуді та непотрібстві, яке чинили.