...

Святе Письмо

Друге послання до Коринфян

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 3
1: Невже нам знову знайомитися з вами? Невже потрібні для нас, як для деяких, схвальні послання до вас або від вас?
2: Ви – наше послання, написане у серцях наших, яке пізнають і читають усі люди;
3: ви показуєте собою, що ви – послання Христове, через служіння наше, написане не чорнилом, а Духом Бога живого, не на кам'яних скрижалях, а на плотяних скрижалях серця.
4: Таку впевненість ми маємо в Бозі через Христа.
5: Не тому, щоб ми самі здатні були помислити щось від себе, ніби від себе, але здібність наша від Бога.
6: Він дав нам здібність бути служителями Нового Завіту, не букви, а духу, тому що буква вбиває, а дух животворить.
7: Якщо ж служіння смертоносним буквам, написане на каменях, було таке славне, що сини Ізраїлеві не могли дивитись на обличчя Мойсеєве з причини минущої слави обличчя його,–
8: то чи не значно славнішим має бути служіння духа?
9: Бо коли служіння осудження – славне, то тим більше багате славою служіння оправдання.
10: Те прославлене навіть не є славним з цього боку, з причини переважаючої слави наступного.
11: Бо, якщо минаюче славне, тим славніше перебуваюче.
12: Маючи таку надію, ми діємо з великим дерзновінням,
13: а не так, як Мойсей, котрий клав покривало на обличчя своє, щоб сини Ізраїлеві не дивилися на кінець минаючого.
14: Та розум їхній засліпився: бо те ж саме покривало донині лишається незнятим при читанні Старого Завіту, бо воно знімається Христом.
15: Донині, коли вони читають Мойсея, покривало лежить на серці їхньому,
16: але коли навертаються до Господа, тоді це покривало знімається.
17: Господь є Дух; а де Дух Господній, там свобода.
18: А ми всі відкритим обличчям, як у дзеркалі, дивлячись на славу Господню, преображаємось у той же образ від слави до слави, як від Господнього Духа.
← попередній розділнаступний розділ →