...

Святе Письмо

Друге послання до Коринфян

← попередній розділнаступний розділ →
Розділ 12
1: Не корисно хвалитися мені, бо я прийду до видінь і одкровень Господніх.
2: Знаю чоловіка у Христі, який чотирнадцять років тому (чи в тілі – не знаю, чи без тіла – не знаю: Бог ві дає) узятий був до третього неба.
3: І знаю про такого чоловіка (тільки не знаю – в тілі, чи без тіла: Бог відає),
4: що він був взятий в рай і чув невимовні слова, яких людині не можна переказати.
5: Таким чоловіком можу хвалитись; собою ж не похвалюся, хіба тільки немочами моїми.
6: А коли я захочу хвалитися, не буду безумний, бо скажу істину; але я утримуюсь, щоб ніхто не подумав про мене більше, ніж скільки в мені бачить або чує від мене.
7: А щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дано мені жало у плоть, ангел сатани, пригнічувати мене, щоб я не величався.
8: Тричі благав я Господа про те, щоб удалив його від мене.
9: Але Господь сказав мені: досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя вершиться в немочі. І тому я значно охочіше буду хвалитися немочами своїми, щоб перебувала в мені сила Христова.
10: Тому я себе почуваю добре в немочах, в кривдах, у нестатках, в гоніннях, в утисках за Христа, бо, коли я немічний, тоді сильний.
11: Я дійшов до безумства, хвалячись; ви мене до цього примусили. Вам би слід було хвалити мене, бо в мене ні в чому нема недостатку супроти вищих Апостолів, хоч я і ніщо.
12: Ознаки Апостола виявилися перед вами всяким терпінням, знаменнями, чудесами і силами.
13: Бо чого не вистачає у вас перед іншими церквами, хіба тільки того, що сам я не був вам тягарем? Простіть мені таку провину.
14: Ось третій раз я готовий йти до вас, і не буду обтяжувати вас, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати майно для батьків, а батьки для дітей.
15: Я охоче буду витрачати своє і виснажувати себе за душі ваші, не зважаючи на те, що, надзвичайно люблячи вас, я менше любимий вами.
16: Припустимо, що сам я не обтяжував вас, але, будучи хитрим, лукавством брав з вас.
17: Але чи користувався я чим від вас через кого-небудь з тих, кого посилав до вас?
18: Я упросив Тита і послав з ним одного з братів: чи скористувався Тит чим від вас? Чи не в одному дусі ми діяли? Чи не одною дорогою ходили?
19: Чи не думаєте ще, що ми тільки виправдовуємося перед вами? Ми говоримо перед Богом, у Христі, і все це, улюблені, для вашого повчання.
20: Бо я боюсь, щоб мені, прийшовши до вас, не знайти вас такими, якими не бажаю, також щоб і вам не знайти мене таким, яким не бажаєте: щоб не знайти у вас розбрату, заздрості, гніву, сварок, наклепів, ябед, гордості, безладдя,
21: щоб знов, коли прийду, не принизив мене у вас Бог мій, і щоби не оплакувати мені багатьох, що согрішили раніше і не покаялись у нечистоті, блуді та непотрібстві, яке чинили.
← попередній розділнаступний розділ →