Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 8
1: Про ідоложертовні страви ми знаємо, бо ми всі маємо знання; але знання робить гордим, а любов повчає.
2: Хто думає, що він знає що-небудь, той нічого ще не знає так, як треба знати.
3: Але хто любить Бога, тому дано знання від Нього.
4: Отож про вживання в їжу ідоложертовного ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що нема іншого Бога, крім Єдиного.
5: Бо хоч і є так звані боги, чи на небі, чи на землі,– так як є багато богів і господарів багато,–
6: але в нас один Бог Отець, від Котрого все, і ми для Нього, і один Господь Іісус Христос, через Котрого усе, і ми через Нього.
7: Та не в усіх таке знання: деякі й донині з совістю, що визнає ідолів, їдять ідоложертовне, як жертви ідольські, і совість їхня, будучи немічна, оскверняється.
8: Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не здобуваємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо.
9: Однак бережіться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немічних.
10: Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не наверне і його їсти ідоложертовне?
11: І від твого знання загине немічний брат, за якого помер Христос.
12: А согрішаючи таким чином проти братів і вражаючи немічну совість їхню, ви согрішаєте проти Христа.
13: І тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м'яса повік, щоб не спокусити брата мого.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 10
1: Не хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море;
2: і всі хрестилися в Мойсея в хмарі і в морі;
3: і всі споживали ту саму духовну їжу;
4: і всі пили те саме духовне пиття, бо пили із духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.
5: Та не про багатьох з них благоволив Бог, тому вони загинули в пустині.
6: А це були образи для нас, щоб ми не були похотливі до злого, як були похотливі вони.
7: Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: люди сіли їсти й пити, і встали, щоб грати (Вих. 32,6).
8: Не станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі (Чис. 25,1,9).
9: Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій (Чис. 21,6).
10: Не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від губителя (Чис. 14,37).
11: Усе це сталося з ними як образ, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків.
12: Тому, хто думає, що він стоїть, хай бережеться, щоб не впасти.
13: Вас спіткала спокуса не інша, тільки людська; і вірний Бог, Котрий не попустить вам, щоб ви були спокушені над силу, але в час спокушування дасть і полегшення, щоб ви могли перенести.
14: Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння.
15: Я кажу вам як розумним: самі розсудіть те, про що говорю.
16: Чаша благословіння, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крові Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?
17: Один хліб, і нас багато одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба.
18: Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?
19: Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить?
20: Ні, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами.
21: Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.
22: Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Нього?
23: Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає.
24: Хай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього.
25: Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісті;
26: бо Господня земля і те, що наповнює її (Пс. 23,1).
27: Якщо хтось з невірних запросить вас, і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісті.
28: Але якщо хтось скаже вам: це ідоложертовне,– то не їжте заради того, хто сказав вам і заради совісті. Бо Господня земля і те, що наповнює її.
29: А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо для чого моїй свободі бути судимою чужою совістю?
30: Якщо я з вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую?
31: Отже, чи ви їсте, чи п'єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу.
32: Не подавайте спокуси ні іудеям, ні еллінам, ні церкві Божій,
33: тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, а користі багатьох, щоб вони спаслися.