Перше послання до Коринфян

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 13
1: Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я – мідь, що дзвенить, або кімвал, що бринчить.
2: Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любові не маю, – то я ніщо.
3: І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені в тому ніякої користі.
4: Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не гордиться,
5: не безчинствує, не шукає свого, не роздратовується, не мислить зла,
6: не радіє неправді, а радіє істині;
7: усе покриває, всьому вірить, всього надіється, все переносить.
8: Любов ніколи не перестає, хоч і пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання зникне.
9: Бо ми частково знаємо і частково пророкуємо;
10: коли ж настане досконале, тоді часткове припиниться.
11: Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина роздумував; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче.
12: Тепер ми бачимо ніби крізь потьмарене скло, здогадно, тоді ж лицем до лиця; тепер я знаю частково, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний.
13: А тепер перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов.

← попередній розділ

наступний розділ →

Розділ 14
1: Досягайте любові; дбайте про дари духовні, а особливо про те, щоб пророкувати.
2: Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Богові; тому що ніхто не розуміє його, він таємне говорить духом;
3: а хто пророкує, той говорить людям на повчання, умовляння і утіху.
4: Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву.
5: Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква повчалася.
6: Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і стану говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не роз’ясню вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням?
7: І бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи гуслі, коли не видають роздільних тонів, то як зрозуміти те, що грають на сопілці чи на гуслях?
8: І коли труба даватиме невизначений звук, то хто стане готуватися до бою?
9: Так і ви, якщо промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер.
10: Скільки, наприклад, різних слів у світі, і ні одного з них нема без значення.
11: Але якщо я не розумію значення слів, то я для того, хто говорить, буду іноземцем; і той, хто говорить, іноземець для мене.
12: Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви.
13: А тому, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення.
14: Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч дух мій і молиться, але розум мій залишається без плоду.
15: Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати і розумом.
16: Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже: «амінь» на твою подяку? бо вона не розуміє, що ти говориш.
17: Ти добре дякуєш, та інший не повчається.
18: Дякую Богові моєму: я більше за всіх вас говорю мовами;
19: але в церкві хочу краще п'ять слів сказати розумом моїм, щоб й інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою.
20: Браття! не будьте дітьми розумом: на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні.
21: В законі написано: іншими мовами й іншими устами говоритиму народові цьому; і тоді не послухають Мене, говорить Господь (Іс. 28,11–12).
22: Отож мови є знамення не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих.
23: Коли вся церква зійдеться разом і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас незнаючі або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь?
24: А коли всі пророкують, і увійде хтось невіруючий або незнаючий, то його всі викривають, всі осуджують.
25: І таким чином таємниці серця його виявляються, і він, упавши ниць, поклониться Богові і скаже: воістину з вами Бог.
26: Так що ж, браття? Коли ви сходитесь, і у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення,– все це хай буде на повчання.
27: Якщо хто говорить незнайомою мовою, говоріть по двоє, найбільше по троє, і то по одному, а один хай тлумачить.
28: Коли ж тлумача не буде, то мовчи в церкві, а говори собі та Богові.
29: І пророки хай говорять по двоє чи по троє, а інші хай розмірковують.
30: Коли ж другому, що сидить, буде одкровення, то перший хай мовчить.
31: Бо всі один по одному можете пророкувати, щоб усі повчалися і всі втішалися.
32: І духи пророчі покірні пророкам,
33: тому що Бог не є Бог безладдя, а миру. Так буває по всіх церквах у святих.
34: Жінки ваші у церквах хай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а покорятися, як і закон говорить (Бут. 3,16).
35: Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, хай запитують про те вдома у своїх чоловіків, бо непристойно жінці говорити в церкві.
36: Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло?
37: Якщо хто вважає себе пророком чи духовним, хай той розуміє, що я пишу вам, бо це заповіді Господні.
38: А хто не розуміє, хай не розуміє.
39: Отже, браття, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити і мовами;
40: тільки все повинно бути благопристойно і чинно.
1: Досягайте любові; дбайте про дари духовні, а особливо про те, щоб пророкувати.
2: Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Богові; тому що ніхто не розуміє його, він таємне говорить духом;
3: а хто пророкує, той говорить людям на повчання, умовляння і утіху.
4: Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву.
5: Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква повчалася.
6: Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і стану говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не роз’ясню вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням?
7: І бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи гуслі, коли не видають роздільних тонів, то як зрозуміти те, що грають на сопілці чи на гуслях?
8: І коли труба даватиме невизначений звук, то хто стане готуватися до бою?
9: Так і ви, якщо промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер.
10: Скільки, наприклад, різних слів у світі, і ні одного з них нема без значення.
11: Але якщо я не розумію значення слів, то я для того, хто говорить, буду іноземцем; і той, хто говорить, іноземець для мене.
12: Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви.
13: А тому, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення.
14: Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч дух мій і молиться, але розум мій залишається без плоду.
15: Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати і розумом.
16: Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже: «амінь» на твою подяку? бо вона не розуміє, що ти говориш.
17: Ти добре дякуєш, та інший не повчається.
18: Дякую Богові моєму: я більше за всіх вас говорю мовами;
19: але в церкві хочу краще п'ять слів сказати розумом моїм, щоб й інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою.
20: Браття! не будьте дітьми розумом: на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні.
21: В законі написано: іншими мовами й іншими устами говоритиму народові цьому; і тоді не послухають Мене, говорить Господь (Іс. 28,11–12).
22: Отож мови є знамення не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих.
23: Коли вся церква зійдеться разом і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас незнаючі або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь?
24: А коли всі пророкують, і увійде хтось невіруючий або незнаючий, то його всі викривають, всі осуджують.
25: І таким чином таємниці серця його виявляються, і він, упавши ниць, поклониться Богові і скаже: воістину з вами Бог.
26: Так що ж, браття? Коли ви сходитесь, і у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення,– все це хай буде на повчання.
27: Якщо хто говорить незнайомою мовою, говоріть по двоє, найбільше по троє, і то по одному, а один хай тлумачить.
28: Коли ж тлумача не буде, то мовчи в церкві, а говори собі та Богові.
29: І пророки хай говорять по двоє чи по троє, а інші хай розмірковують.
30: Коли ж другому, що сидить, буде одкровення, то перший хай мовчить.
31: Бо всі один по одному можете пророкувати, щоб усі повчалися і всі втішалися.
32: І духи пророчі покірні пророкам,
33: тому що Бог не є Бог безладдя, а миру. Так буває по всіх церквах у святих.
34: Жінки ваші у церквах хай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а покорятися, як і закон говорить (Бут. 3,16).
35: Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, хай запитують про те вдома у своїх чоловіків, бо непристойно жінці говорити в церкві.
36: Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло?
37: Якщо хто вважає себе пророком чи духовним, хай той розуміє, що я пишу вам, бо це заповіді Господні.
38: А хто не розуміє, хай не розуміє.
39: Отже, браття, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити і мовами;
40: тільки все повинно бути благопристойно і чинно.