Апостол і євангеліст Матфей

Місяця листопада на 16-й день / червня на 30-й день – Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів

Був апостолом із дванадцяти. До навернення до Христа Матфей служив митарем, збирачем податей для Риму. Почувши голос Іісуса Христа: “Іди за Мною” (Мф. 9,9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем. Сприйнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матфей спочатку проповідував у Палестині. Перед відходом на проповідь у далекі країни на прохання іудеїв, які залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. У низці книг Нового Завіту Євангеліє за Матфеєм стоїть першим. Написано єврейською мовою. Промови і діяння Спасителя Матфей викладає відповідно трьом сторонам служіння Христа: як Пророка і Законодавця, Царя над світом невидимим і видимим, а також Первосвященика, Який приносить Жертву за гріхи всіх людей.

Святий апостол Матфей обійшов із благовістям Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши свої проповідницькі труди мученицькою кончиною в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів із брутальними звичаями і віруваннями. Святий апостол Матфей своєю проповіддю тут навернув кількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву і побудував храм у місті Мірмени, поставив у ній єпископом свого супутника на ім’я Платон. Коли апостол старанно молив Бога про навернення ефіопів, під час молитви з’явився йому Сам Господь в образі юнака і, давши жезл, повелів поставити його біля дверей храму. Господь сказав, що з цього жезла виросте дерево і буде приносити плоди, а від кореня його буде витікати джерело води. Омившись у воді і скуштувавши плодів, ефіопи змінять свою дику вдачу, стануть добрими і лагідними. Коли апостол ніс жезл до храму, то зустрів на шляху дружину і сина правителя цієї країни Фулвіана, одержимих нечистим духом. Святий апостол іменем Іісуса Христа зцілив їх. Це чудо навернуло до Господа ще безліч язичників. Але володар не хотів, щоб його піддані стали християнами і перестали поклонятися язичницьким богам. Він звинуватив апостола в чаклунстві й наказав стратити його. Святого Матфея поклали обличчям донизу, засипали хмизом і підпалили. Коли багаття розгорілося, то всі побачили, що вогонь не шкодить святому Матфею. Тоді Фулвіан наказав додати хмизу в багаття, обливши його смолою і поставивши навколо дванадцять ідолів. Але полум’я розтопило ідолів і обпалило Фулвіана. Переляканий ефіоп звернувся до святого з благанням про пощаду, і за молитвою апостола полум’я вляглося. Тіло святого апостола залишилося неушкодженим, і він відійшов до Господа (60 р.). Правитель Фулвіан гірко розкаявся у скоєному, але сумнівів своїх не залишив. Він велів покласти тіло святого Матфея в залізну труну і кинути в море. При цьому Фулвіан сказав, що якщо Бог Матфеїв збереже тіло апостола у воді, як зберіг його у вогні, то слід поклонятися цьому Єдиному Істинному Богу. Тієї ж ночі до єпископа Платона в сонному видінні з’явився апостол Матфей і повелів йому йти з кліром на берег моря і знайти там його тіло. Прийшов на берег і Фулвіан зі своєю свитою. Винесену хвилею труну було з честю перенесено в храм, побудований апостолом. Тоді Фулвіан попросив у Матфея прощення, після чого єпископ Платон хрестив його з ім’ям Матфей, яке дав йому за велінням Божим. Фулвіан згодом прийняв єпископство і продовжив справу просвіти свого народу.

 

Тропарі, кондаки, молитви та величання