...
Преподобномучениця Євгенія і з нею мученики Прот, Якінф і мучениця Клавдія f185dfae60c488344e0376e9468c4a22
Житія святих,  Грудень

Преподобномучениця Євгенія і з нею мученики Прот, Якінф і мучениця Клавдія

Місяця грудня на 24-й день

Преподобномучениця Євгенія, родом римлянка, жила в Олександрії, куди її батька, Філіпа, було послано імператором Коммодом (180-192) як намісника Єгипту. Євгенія здобула прекрасну освіту і вирізнялася доброю вдачею і красою. Багато знатних юнаків домагалися її руки, але одружуватися вона не хотіла. Познайомившись із Посланнями апостола Павла, вона всією душею кинулася до християнства і таємно від батьків, у супроводі своїх двох рабів, Прота та Якінфа, переодягнувшись у чоловічий одяг, пішла в чоловічий монастир. Там вона зі своїми рабами і супутниками прийняла Святе Хрещення від єпископа Елія, якому було відкрито про неї у видіннях, і він благословив її трудитися в монастирі в образі ченця Євгенія.

Своїми подвигами свята Євгенія здобула дар зцілення. Одного разу до неї по допомогу звернулася багата молода вдова Меланія. Побачивши юного ченця, ця жінка запалилася нечистою пристрастю, але будучи відкинутою, вона вигадала наклеп про спробу насильства. Свята Євгенія постала на суд до правителя Єгипту, тобто до свого батька, і була змушена відкрити свою таємницю. Її рідні зраділи, знайшовши ту, яку довго оплакували. Через деякий час усі вони прийняли Святе Хрещення. Але Пилипа за доносом язичників змістили з посади правителя. Олександрійські християни обрали його своїм єпископом. Новий правитель, побоюючись народного гніву, не став відкрито страчувати Філіпа, а підіслав убивць. Під час усамітненої молитви єпископа йому завдали ран, від яких він через три дні мученицьки помер. Овдовівши, Клавдія з донькою і слугами поїхала у свій маєток, що був на околицях Рима. Там Євгенія продовжувала чернече життя. Вона привела до Христа багатьох дів, а Клавдія влаштувала будинок для мандрівників і служила вдовам. Після кількох спокійних років імператор Галлієн (260-268) знову почав гоніння на християн, і багато хто з них знайшов притулок у святих Клавдії та Євгенії. У той час осиротіла молода римлянка з царського роду, Василла, почувши про християн і про святу Євгенію, захотіла зустрітися зі святою і написала їй листа. У відповідь свята Євгенія надіслала своїх друзів і сподвижників, Прота та Якинфа, які просвітили Василлу, і вона прийняла Святе Хрещення. Служниця Василли розповіла її нареченому Помпею, що його наречена стала християнкою, і Помпей поскаржився імператору на християн, які проповідують безшлюбність. Притягнута до відповіді, Василла відмовилася вступати з Помпеєм у шлюб, і за це її закололи мечем. Святих Прота та Якинфа потягли до ідольського храму для принесення жертви, але тільки-но вони вступили туди, ідол упав і розбився. Святі мученики Прот і Якинф були обезголовлені. Святу Євгенію теж силоміць привели до храму Діани, але не встигла вона ще вступити в нього, як усе капище разом з ідолом зруйнувалося. Святу мученицю кинули в Тибр із каменем на шиї, але камінь впав, і вона залишилася неушкодженою. Неушкодженою залишилася вона і у вогні. Тоді її кинули в рів, де вона перебувала 10 днів. У цей час їй явився Сам Спаситель і сповістив, що вона увійде в Царство Небесне в день Різдва Христового. Коли 262 року настало це світле свято, кат умертвив святу мученицю мечем. Незабаром прийняла мученицький вінець і свята Клавдія. Преподобномучениця Євгенія попередила її про день смерті.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобномученице Евгении Римской, глас 4

А́гница Твоя́, Иису́се, Евге́ния/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю,/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя с любо́вию поже́ршуюся Тебе́.// Тоя́ моли́твами, я́ко ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак преподобномученице Евгении Римской, глас 2

Благоро́дия нра́вом тя честноподо́бне украси́в обожи́вый Госпо́дь,/ в ра́бии о́бразе от Де́вы нам соедини́ся,/ И́же тя в лик дев свещено́сиц вчини́/ и с му́ченики сочета́, Евге́ние,// я́ко вои́стинну благоро́дия Боже́ственныя сла́вы вене́ц улучи́.

Тропaрь прпdбном§ницэ, глaсъ д7:

Ѓгница твоS, ї}се, є3vгeніа зовeтъ вeліимъ глaсомъ: тебЁ, женишE м0й, люблю2, и3, тебE и4щущи, страдaльчествую, и3 сраспинaюсz, и3 спогребaюсz крещeнію твоемY, и3 стрaжду тебє2 рaди, ћкw да цaрствую въ тебЁ, и3 ўмирaю за тS, да и3 живY съ тоб0ю, но, ћкw жeртву непор0чную, пріими1 мz съ люб0вію пожeршуюсz тебЁ. тоS мlтвами, ћкw млcтивъ, сп7си2 дyши нaшz.

Кондaкъ с™hz, глaсъ в7
Под0бенъ: Твeрдый:

Бlгор0діz нрaвомъ тS честнопод0бне ўкраси1въ њбожи1вый гDь, въ рaбіи џбразэ t дв7ы нaмъ соедини1сz, и4же тS въ ли1къ дёвъ свэщен0сицъ вчини2 и3 съ м§ники сочетA, є3vгeніе, ћкw вои1стину бlгор0діz бжcтвенныz слaвы вэнeцъ ўлучи2.

Ще в розробці

Знайшли помилку