Без категорії

Пам’ять святого священномученика Іполита, і тих, що з ним: Ксесорина, Савина, Хрисії-дівиці, й інших двадцяти мучеників

Місяця січня в 30-й день

Вони були за царювання Калидія, коли ігемоном був Викарій і Улпій Римлянин. Був же Кенсорин першим радником у Синкліті, магістр саном. І був на нього наклеп, і допитували — Христа ісповідав, через те вкинений був у в’язницю, багато ж чуд від нього силою Христовою діялося, що й мертвого воскресив. Те бачивши, всі, які були там, воїни, в Христа увірували. Їм же і голови утяли. Числом їх було двадцять. Приведена ж була і блаженна Хрисія, діва, на допит як християнка, її ж, повісивши, воловими жилами били, і вогнем обпалили ребра її, і вкинули до в’язниці, і знову, по декількох днях вивівши, камінням щелепи їй поламали і молотом олов’яним били по плечах. Тоді, камінь прив’язавши до шиї, її на глибину морську вкинули — і так свята діва закінчила своє за Христа страждання. Блаженного ж Савина молотом важким по тілу били, і на дереві повісили, і свічами палили. Такі муки терплячи й Богові дякуючи, дух передав. Про це довідавшися, Великий Іполит-святитель у Римі до ігемона прийшов і викрив жорстокість його і нелюдськість, кровопивцею його назвав, Христа ж Богом і Творцем усього дерзновенно ісповідав. Тоді слуги ігемонові били його по очах, й инші на нього муки накладали нечестиві, врешті руки й ноги йому зв’язали, в море вкинули. І так муки сповнивши, Царства Божого став спадкоємцем.