...
Святитель Тихон, єпископ Амафунтський Чудотворець 62ff8ebf33983017695910
Житія святих,  Червень

Святитель Тихон, єпископ Амафунтський Чудотворець

Місяця червня на 16-й день

Град Амафунт на Кіпрському острові батьківщиною був цього святого Тихона. Батьки ж його були благовірні та христолюбиві. З юності віддали його Богові. І, священних книг досить повчившись, до клиру церковного був зарахований і призначений читати людям у церкві божественні слова. Тоді за чистоту життя його поставив його дияконом святий Мемноній, єпископ того Аматунського града. Коли ж Мемноній-єпископ до Господа відійшов, одноголосним вибранням возвели після нього на престол Тихона святого. І великий Єпифаній, архиєпископ Кіпрський, на архієрейство його освятив. Було ж у той час на Кіпрському острові багато людей невірних, що давнього ідолополонницького блуду трималися. Немалий труд підняв святитель Христовий Тихон — людей, що в нечесті еллінському гинули, від зваби ідольської відвертав і до Христа Бога приводив. І помагав йому Господь у трудах, бо велике словесне стадо з хижих вовчих зубів демонських вирвав, до загороди вселенської Церкви приєднав — і з козлів овець Христових робив. І всіх ідолів бісівські оселі, що були навколо Аматунта, знищив і капища їхні зруйнував. Проживши літ доволі і дорученою йому Церквою добре покерувавши, до Господа відійшов. Названий же чудотворцем, бо багато чуд у житті своєму і після переставлення сподіяв. Але повне житіє його та історію чуд сьогодні важко знайти, бо давно те діялося й агарянські війни багато церков святих спустошили — то й книги церковні загинули.

З багатьох його чудес до нас дійшли такі два передання. Перше було, коли, юний, ще в домі своєму при батьках жив. Поставив його батько продавати хліб (то було батькове діло, щоб з продажу хліба годувати дім свій) — блаженний же отрок роздавав хліби убогим без плати. Коли довідався про те батько його, почав сумувати, і гніватися на нього, і сварити його. Казав богонатхненний хлопець: “Чому сумуєш, батьку, що втрату прийняв: Богові позичив хліби і маю неоманливе Його рукописання в книгах святих, що мовить: “Той, хто дає Богові, сторицею прийме”. І якщо не віриш тому, що кажу, то ходімо в житницю, і там побачиш, як віддає Бог свій борг позикодавцям своїм”. Те мовивши, пішов з батьком до житниці. Коли хотіли відчинити двері, побачили комору, яка перед тим була порожньою, повну чистої пшениці. І дивувався батько — вражений, впав і поклонився Богові, віддаючи дяку. І з того часу не боронив синові своєму роздавати убогим, скільки хоче.

Друге чудо таке. В одному винограднику робітники зрізали з лози засохлі гілки й геть із виноградника викинули. Святий Тихон зібрав ті сухі прутики, посадив їх у своєму винограднику і помолився до Бога, щоб Він подав виноградові його чотири дари. Перший — щоб сухі насаджені різки дістали вологу і живу силу вкоренитися, прорости і рости. Другий — аби той його виноградник був щедрий на плоди. Третій — щоб ягоди були солодкі на смак і здорові. Четвертий — щоб його виноградні грона дозрівали найраніше з усіх виноградників. Так помолившись, прийшов зранку до тої посадженої сухої лози і побачив, що вона вся ожила й проросла. Почала ж рости того року більше, ніж звично і, понад єство своє, принесла велику щедрість грон. І ще в усіх виноградниках грона були зелені, а виноград святого Тихона раніше від усіх дозрів, мав солодкий смак і дуже був корисний для людського здоров’я. Той виноград не лише за життя Тихона святого, а й після переставлення його довгі роки, оброблений, щедро плодоносив. Кожного року швидше від звичного часу дозрівали грона того винограду, до церкви святого їх приносили і на витисненому з них вині відправляли безкровну Жертву на святій Літургії. І тих двох чуд досить, аби побачити, яким чудотворцем і великим угодником Божим був святий Тихон. Сказано про нього ще й те, що час смерти своєї пророчо знав й іншим про те провістив. За таку святість цього чудотворця хай буде Богові нашому слава нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Тихону, епископу Амафунтскому, глас 1

Пусты́нный жи́тель и в телеси́ а́нгел,/ и чудотво́рец яви́лся еси́, Богоно́се о́тче наш Ти́хоне:/ посто́м, бде́нием, моли́твою Небе́сная дарова́ния прии́м,/ исцеля́еши неду́жныя и ду́ши ве́рою притека́ющих ти./ Сла́ва Да́вшему тебе́ кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю все́м исцеле́ния.

Кондак святителю Тихону, епископу Амафунтскому, глас 3

В по́стничестве, свя́те, боголюбе́зном пребы́в,/ Уте́шителеву си́лу с высоты́ прия́л еси́,/ и́дол низложи́ти пре́лести,/ лю́ди же спасти́,/ де́моны отгна́ти, неду́ги исцеля́ти./ Сего́ ра́ди почита́ем тя/ я́ко Бо́жия дру́га,// Ти́хоне блаже́нне.

Тропaрь, глaсъ №:

Пустhнный жи1тель, и3 въ тэлеси2 ѓгGлъ, и3 чудотв0рецъ kви1лсz є3си2, бGон0се џтче нaшъ тЂхwне: пост0мъ, бдёніемъ, мл7твою, нбcнаz дарwвaніz пріи1мъ, и3сцэлsеши нед{жныz, и3 дyшы вёрою притекaющихъ ти2. слaва дaвшему тебЁ крёпость: слaва вэнчaвшему тS: слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz.

Кондaкъ, глaсъ G.
Под0бенъ: Дв7а днeсь:

Въ п0стничествэ, ст7е, бGолюбeзномъ пребhвъ, ўтёшителеву си1лу съ высоты2 пріsлъ є3си2, јдwлъ низложи1ти прeлєсти, лю1ди же спасти2, дeмwны tгнaти, недyги и3сцэлsти. сегw2 рaди почитaемъ тS ћкw б9іz дрyга, тЂхwне бл7жeнне.

Ще в розробці

Знайшли помилку