Без категорії

Пам’ять святих мучеників Аристоклія Пресвітера, Димитріяна Диякона й Атанасія Читця

Місяця червня на 20-й день

Святий мученик Аристоклій родом був кипріянин, із града Тамаса, пресвітер соборної церкви. У час же Максиміяна-царя, коли велике гоніння на християн налягло, злякався мук і пішов у гору пустельну, сховався в якомусь вертепі. Коли там молився, огорнуло його світло понад сонце і голос прилинув з неба, що наказував іти в Саламинську митрополію на Кіпрському острові і там за Христове ім’я страдницьки подвизатися. Він же, світлом і голосом тим божественним укріплений, зразу відклав страх перед муками і, вставши, пішов, куди йому було наказано. Коли ж ішов дібровою, дійшов до храму святого апостола Варнави і зустрів там Димитріяна Диякона й Атанасія Читця, і прийняли вони його люб’язно. Бесідуючи з ними, розповів їм про причину своєї дороги до Саламина-града і про видіння своє. Вони ж, слова його почувши, запалилися бажанням іти з ним — померти Христа ради бажали. Тому йшли разом, і коли досягли Саламина-града, стали на місці високому, яке звідусіль видно, і почали голосно славити і проповідувати ім’я Ісуса Христа, еллінських же богів бездушних ідолами називати. І зразу взяли їх нечестиві, і до ігемона на допит привели. Допитав же їх ігемон і довідався, що вони християни. Непохитну їхню постійність у святій вірі бачивши, звелів Аристоклія-пресвітера мечем потяти, святих же Димитріяна й Атанасія після багатьох мук вогню передав. Коли ж у вогні залишилися святі живими й неушкодженими, засудив їх на страту мечем — і так померли страстотерпці Христові, вінцем мученицьким прикрасилися.

У той самий день пам’ять святих мучениць Анни, Пінни та Римми із землі варварської, які, від святого апостола Андрія віри Христової навчені, між невірними ім’я Господа проповідували і постраждали за Христа, Господа свого.