Без категорії

Память преподобних отців Ісакія, Далмата і Фавста

Місяця серпня на 3-ий день

Про богоугодне життя преподобного Ісакія, і про велику його ревність за благочестям, якою ж викрив злочестивого царя Валента, і про пророцтво його про загибель Валента, і про блаженну його кончину досить було написано в тридцятий день місяця травня — хто хоче, хай там читає.

Преподобний Далмат у світському житті був воїном за царювання Феодосія Великого, і дуже його цар шанував. Тоді задля Бога світське зневажив — покинув жінку та дітей, одного лише сина на ім’я Фавст, із собою взявши, пішов до преподобного Ісакія, який мав обитель на константинопільському передмісті. Від нього в чернечий чин разом зі сином постригся. І вельми богоугодно обидва жили, добре подвизаючись у постницьких трудах. Коли ж преподобний Ісакій старости глибокої дійшов, до кончини наблизився, скликав братів і, про спасіння повчивши, поставив їм замість себе ігуменом цього преподобного Далмата, від його ж імені пізніше й обитель ту Далматською назвали. І був висвячений Далмат блаженний на священика від Аттика, патріарха Царгородського. Такий піст показав, що до сорока днів без їжі перебував, і переміг постом і молитвами бісівську силу. Ішов подвигом і на видимих бісів — єретиків несторіянів, які пречисту Матір Божу ображали. І став великим помічником святим отцям на Третьому Вселенському соборі, який відбувався в Ефесі за царювання Феодосія Молодшого. І полюбили преподобного цар і святі отці, і поставили його архімандритом Далматської обителі. Угодивши ж Богові до кінця, переставився до Нього в глибокій старості.

Подібно і син його, преподобний Фавст, усіляке богоугодження і всілякий чернечий подвиг пройшовши й добре постницький шлях закінчивши, до вічних осель переселився й був зарахований до преподобних отців у безсмертному житті.