Акафісти,  Пресвятій Богородиці перед Її іконами

Акафіст Пресвятій Богородиці перед іконою Києво-Печерською

ТранслітераціяЦерковнослов’янськаУкраїнська

Кондак 1

Избранной от всех родов Пресвятей Деве Марии Богородице, яко воистину плотию рождшей Иисуса Христа, Спаса и Бога нашего, Владычице всея вселенныя, избравшей вторым земным жребием своим гору Печерскую, и oбитель для иноков на ней создавшую, похвальная приносим пения. Ты же, о, Всечестная наша Мати и Заступница, храни и спаси обитель Твою и всех нас от враг видимых и невидимых, да зовем Ти:

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Икос 1

Ангел земный и человек небесный преподобный Антоний, прииде в земный жребий Твой на гору Афонскую, хотя спасти душу свою от суеты мира сего и скончати тамо житие свое земное. Ты же, Пресвятая Дево, избравши вторым жребием Своим гору Печерскую в новопросвещенной стране Русской, послала его яко апостола, да устроит обитель на ней, во славу Твою и соберет иноков, и да воспевают Ти тако:

Радуйся, Всечестная наша Мати;

радуйся, дивная наша Игумения.

Радуйся, надеждо нашего спасения;

радуйся, горы Печерския Хранительнице.

Радуйся, живущих на ней иноков Руководительнице;

радуйся, приходящих на ню православных христиан на поклонение Покровительнице.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 2

Видящи скорбный путь спасения для всех иночествовати хотящих, Господь наш Иисус Христос, повеле Матери Своей, да прострет Свой Божественный покров над горою Печерскою, да вси спасающиися на ней видяще сие, с пpeподобными Антонием и Феодосием, вкупе взывают непрестанно Спасителю Богу: Аллилуиа.

Икос 2

Разум имея Божественный преподобный Феодосий, от души возлюбив славу небесную, мир со всеми его прелестями возненавидя, прииде в Киев ко преподобному Антонию в пещере сущу, в нюже вселися, и вкупе со всеми отцы, подвизающимися тамо, воспевая Тя, Честнейшую всех ангел, тако:

Радуйся, нашего спасения главизно;

радуйся, радосте наша в сей и будущей жизни.

Радуйся, отраде Божественная Христовых подвижников;

радуйся, яко Тобою вси святии спасаются.

Радуйся, яко вся вселенная Тобою украшается;

радуйся, яко имя Твое от всех небесных чинов прославляется.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 3

Сила Вышняго осени подвижников Пещерных, егда первый игумен, преподобный Варлаам, устрои храм во имя Твоего славнаго Успения, на верху пещеры и в нем прославляя Тебе, Честнейшую Херувим и Славнейшую без сравнения Серафим и Сыну Твоему вопия: Аллилуиа.

Икос 3

Имуще пламенное желание спасения, преподобный Антоний, егда устройся обитель на холме, в немже пещеры нарицаемыя Дальнии, желая безмолвия, преселися на холм, в немже раскопа пещеры Ближнии, и тамо собра последователи себе, хотящии совершеннаго безмолвия, прославляя Тебе, свою Утешительницу тако:

Радуйся, вселения райская Руководительнице;

радуйся, в подвизех пещерных Укрепительнице.

Радуйся, благое начало и славный конец всех святых жития;

радуйся, святыя радости Божественная струя.

Радуйся, цвете Божественнаго прозябения;

радуйся, православнаго монашества украшение.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 4

Бурю сомнений грехолюбивых оставльше, возлюбиша тернистый путь спасения, стекошася иноцы в пещеру ко преподобному Феодосию. Он же видя в ней тесноту, устрои на верху горы Печерстей храм, и келии сооруди, и оградой огради, и тако устроися обитель во имя Твое, Владычице, в нейже монаси и вернии людие воспеша о Тебе Богу: Аллилуиа.

Икос 4

Слышаша иноцы Печерстии, яко разбойницы хотяще окрасти храм Твой, Пречистая, моляху Тя о спасении его. Ты же, Всемилостивая, сотворила еси чудо: храм Твой показала еси в воздусе висящ, еже видяще разбойницы в ужасе разбегошася, иноцы же воспеша Ти тако:

Радуйся, яко на горе Киевстей духовный сад насадила еси;

радуйся, яко тамо живущим вся потребная подала еси.

Радуйся, собравшая нас от мира греховнаго,

радуйся, приведшая нас во ограду обители Печерския.

Радуйся, защищающая нас от врагов видимых;

радуйся, охраняющая нас от супостат невидимых.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 5

Боготечная звезда мира явилася еси Владычице, егда восхотела устроити Себе в Руси обитель Печерскую. Место, идеже быти имать храм во имя Твое создатися, указала еси огненною дугою, протяженною от ветхаго монастыря, и Ангельно во образе иноков по воздусе тaмo грядуших, eже видящи иноцы Печерстии, воспеша радостную песнь: Аллилуиа.

Икос 5

Видеша гречестии каменоздателие в Царьграде юношей, повелевающих им идти во Влахернский храм к Царице, они же пришедше узреша Тебе тамо седящу во славе, предстоящих с Тобою лики воев и преподобных Антония и Феодосия, и повелеваюшу им идти в Русскую землю во град Киев, и устроити храм во имя Твое, вручившу им икону Твоего славнаго Успения и мощи святых мученик. Они же повеленное слышаша воспеша Ти тако:

Радуйся, Цapицe небеси и земли,

радуйся, истинная Мати нашего Спасителя.

Радуйся, спасшая весь род Адама падшаго;

радуйся, веры православныя Воеводо непобедимая.

Радуйся, покровительнице Царьграда непостыдная;

радуйся, и страны Русския Заступнице усердная.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 6

Проповедницы Твоего чудесного явления во Влахернстей церкви гречестии каменоздателие, приидоша в Киев, ко преподобным Антонию и Феодосию, вручиша им икону Твоего Успения и мощи святых мученик, и поведаша им Твою волю о созидании храма во имя Твое; они же слышаша их глаголы, образу Твоему на иконе изображенну поклонишася, Богу же вопиюще: Аллилуиа.

Икос 6

Возсия яко солнце икона Твоего Успения, Пресвятая Дево юже пpинесоша из Царьграда гречестии каменоздателие во обитель Печерскую, в нейже и до ныне пребывает, подающе исцеления, вопиющим к Тебе тако:

Радуйся, во Успении Твоем нас не оставляющая;

радуйся, чрез икону Твою нам помогающая.

Радуйся, иконою Твоею обитель Печерскую прославившая;

радуйся, иконою Твоею гору Печерскую просветившая.

Радуйся, иконою Твоею град Киев спасающая;

радуйся, тоюже иконою всю Русскую землю охраняющая.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 7

Хотяще устроити новую обитель и в ней храм во имя Твое, Преблагословенная Дево, преподобнии Антоний и Феодосий, молиша Сына Твоего Христа Бога нашего и Тeбе, да познают место, на немже создан быти храм, и указа Господь то место: еже быти по всей земли роса, а тамо суша; и паки повсюду суша, на месте же храма роса, и посла огнь с неба и пожже вся хврастия и росу полиза и долину устрои. Преподобнии же вкупе с верными люди тамо сущими, падоша на землю, со страхом возопиша: Аллилуиа.

Икос 7

Новый храм, небеси подобный, начаша созидати Богоноснии отцы Антоний и Феодосий, по смертном успении их, преподобный Стефан сконча и пресели братию из ветхаго монастыря в новый. Блаженный же Никон иконы, златом и сребром чудно украси; в немже собрашася вернии, прославляху Тя, Богородице, сице:

Радуйся, варяга Симона во обитель Твою чудно призвала еси;

радуйся, принесенным им поясом размер храма Твоего указала еси.

Радуйся, злато на устроение храма Твоего чрез греки подала еси;

радуйся, в созидании храма Твоего невидимо пособствовала еси.

Радуйся, Лавры Печерския строительнице;

радуйся, храмов ея украсительнице.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 8

Странное чудо показася, егда украшаху храм Твой, Пречистая мусиею, тогда во алтаре на стене сам изобразися образ Твой преподобному Алипию со иконописцы ту сущим и просветися он паче солнца. И се из уст образа Твоего, Пресвятая, излете голубь бел, и летяше ко образу Спасителеву, и ко другим образом написанным во храме, паки лете ко образу Спасителеву и влете во уста Его и тамо скрыся. Еже видящи гречестии иконописцы, во обители Твоей и живот свой скончаша, мощи же их в пещерах положени быша, душами же на небеса преселишася, идеже прославляют Тебе со Ангелы, Сыну же Твоему зовут: Аллилуиа.

Икос 8

Весь храм небеси подобный сияя от Твоея иконы Печерския, Богоизбранная Дево, еже видя блаженный Захария, прииде к нему защищения у Тебе прося, егда заимодавец его Сергий не хотяще отдати ему злато и сребро оставленное ему отцем его. Ты же, Владычице, послала Ангела наказати клятвопреступника; еже видя Захарий, остави мир, прииде во обитель Печерскую, поживе в ней до конца дний своих, воспевая Тебе сице:

Радуйся, Честнейшая всея твари Вселенныя;

радуйся, Сладчайшаго Иисуса селение.

Радуйся, святый Покров жизни нашея;

радуйся, благодатное утешение скорби нашея.

Радуйся, вся наша надежда и покой;

радуйся, по Бозе наше упование в жизни земной.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 9

Всякoe мудрование отвергше, удивимся чудесем Твоим, Богородице, егда бо приспе время освящению Церкви Твоей, доска каменна на Престол невидимо принесена бысть Ангелы; имиже во образе юношей созвани быша святители на освящение ея, якоже Апостоли Христовы собрани быша на Погребение Твое. Святитель Иоанн, иноцы Печерскии и вси людие, зряще сия, прославиша Тебе, Пречистая, радостно праздноваше праздник освящения, Богу воспеша песнь: Аллилуиа.

Икос 9

Витии многовещании не могут восхвалити Твоя чудеса, Богородице, соделанныя во обители Печерстей, наипаче при основании, создании и освящении храма в честь славнаго Успения Твоего; и ныне не оставляй нас недостойных чад Твоих, сохраняй обитель Твою, да вопием Ти тако:

Радуйся, яко Сам Бог Отец назнамена сушею место храма;

радуйся, яко Твой Сын, иже сниде яко роса на руно во Твое чрево, на тожде место росу испусти.

Радуйся, яко Дух Святый огнь с неба ниспосла на попаление места для храма;

радуйся, яко Бог Отец образ Твой во алтаре невидимо изобрази.

Радуйся, яко Бог Сын, Солнце правды, сиянием церковь Твою исполни;

радуйся, яко Святый Дух видением голубя, излетевшаго из уст образа, в храме Твоем показася.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 10

Спасти хотя душу свою, преподобный Алипий, прииде во Твою обитель, Богородице, и бысть тамо искусен иконописец, чрез негоже прославилася, Богоневесто; иконы бо им писанныя быша чудодейны, просияша бо паче солнца, неции иконы Ангелы писаша и иными многими чудесы прославишася. От нихже и до ныне неции сохранишася, источающе чудеса прославляющим Тебе и Богу вопиющим: Аллилуиа.

Икос 10

Стена крепкая и заступление явилася еси, Владычице, новой обители Твоей Свенской, егда князь Роман проси иноков Печерских отпустити икону чудотворную, писанную преподобным Алипием, для исцеления от слепоты. Егдаже пловущии с Твоею иконою присташа к берегу, икона Твоя невидимо обретеся на горе на древе; юже обретоша, и князь Роман получил прозрение своим очесем, созда тамо обитель, собра иноки и вкупе с ними возопи к Тебе тако:

радуйся, иконы Твоя чудесы прославившая;

радуйся, Лавру Печерскую ими же прославила еси.

Радуйся, и новую обитель Свенскую возлюбила еси;

радуйся, яко и в ней икону Твою чудотворную показала еси.

Радуйся, дивны и велики чудесы от нея явила еси;

радуйся, всем просящим у Тебе, чрез икону Твою исцеления источила еси.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 11

Пение умиленное приносят пред иконою Твоею Печерскою не токмо во граде Киеве, но и в Свенске, в Москве и Ярославле и в других градех и весех правовернии людие, призывая Тебе на помощь вкупе с преподобными Антонием и Феодосием, и получивше от Тебе, Богородице, помощь и заступление, вопиют Сыну Твоему и Богу: Аллилуиа.

Икос 11

Светоприемную свещу, просвещающую всех Тебе призывающих, имуще мир христианский Тебе, Дево Богородице, наипаче Лавра Печерская, прославляет Тя, свою Покровительницу, юже храниши многи лета от нахождения агарян и всяких враг, и от еретиков и междоусобныя брани, и от нападения иноплеменник. Аще же иногда и попускала ей разорену быти грех ради наших, но паки еще благолепнее воздвизала еси ю, и дарами земными изобиловала насельников ея и дарами благодати обогащала, вопиющих Ти сице:

Радуйся, иконою Успения Твоего нас защищающая;

радуйся, нерукотворенным образом Твоим нас покрывающая.

Радуйся, Печерскою иконою Твоею исцеления нам подающая;

радуйся, свенским образом Твоим нас покрывающая.

Радуйся, стольный град Москву Печерскою иконою посетившая;

радуйся, и град Ярославль Твоею иконою озарившая.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 12

Благодать Божественную, покров и заступление подаждь нам, Владычице наша и Мати, припадающим пред иконою Твоею Печерскою. Воздвигни нас от греховнаго сна, сохрани Лавру Твою и нас недостойных чад Твоих, сподоби нас жительствовати во ограде обители Печерския до конца дней наших, и прославляти Тебе и Сына Твоего, Христа Бога нашего, поя Ему: Аллилуиа.

Икос 12

Поюще Твоя милости и чудеса, явленныя во обители Печерстей от лет древних и до ныне, покланяемся пред образом Твоим, имже спасаеши нас, и всех призывающих Тебе на помощь и вопиющих Ти тако:

Радуйся, торжество веры православныя в Лавре Печерстей являющая;

радуйся, сердца человеческая любови Бозе распаляющая.

Радуйся, гору Печерскую, яко вторый Синай прославившая;

радуйся, иконы Твоя, яко проповедницы спасения показавшая.

Радуйся, с небесных высот на нас призирающая;

радуйся, на благия деяния нас наставляющая.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 13

О Всепетая наша Мати, Преславная Владычице Богородице! Приими сия похвалы и моления, от скверных устен и нечистаго сердца возносимыя; сохрани Твою обитель, нашими грехми оскверненную; собери нас расточенных и сподоби в чине Ангельстем достигнути Небеснаго Царствия, и вкупе с преподобными Антонием и Феодосием, и всеми угодники Печерстими, прославляти вечно Тебе, нашу Матерь и Сына Твоего и Бога, и пети песнь: Аллилуиа.

[Се́й конда́к глаго́лется три́жды.] [Далее повторяем 1‑е икос и кондак:]

Икос 1

Ангел земный и человек небесный преподобный Антоний, прииде в земный жребий Твой на гору Афонскую, хотя спасти душу свою от суеты мира сего и скончати тамо житие свое земное. Ты же, Пресвятая Дево, избравши вторым жребием Своим гору Печерскую в новопросвещенной стране Русской, послала его яко апостола, да устроит обитель на ней, во славу Твою и соберет иноков, и да воспевают Ти тако:

Радуйся, Всечестная наша Мати;

радуйся, дивная наша Игумения.

Радуйся, надеждо нашего спасения;

радуйся, горы Печерския Хранительнице.

Радуйся, живущих на ней иноков Руководительнице;

радуйся, приходящих на ню православных христиан на поклонение Покровительнице.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 1

Избранной от всех родов Пресвятей Деве Марии Богородице, яко воистину плотию рождшей Иисуса Христа, Спаса и Бога нашего, Владычице всея вселенныя, избравшей вторым земным жребием своим гору Печерскую, и oбитель для иноков на ней создавшую, похвальная приносим пения. Ты же, о, Всечестная наша Мати и Заступница, храни и спаси обитель Твою и всех нас от враг видимых и невидимых, да зовем Ти:

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Молитва 1‑я

О, Пресвятая и Пренепорочная Дево Богородице, наша Печерския похвало и украшение, покрове и заступление, истинная Владычице избраннаго удела Твоего; приими нас, недостойных рабов Твоих, убогое моление с верою и любовию приносящих пред чудным образом Твоим; да посетиши милостивно греховное житие наше, просвещающе его светом покаяния, осени нас, обремененных скорбьми многими, Твоею небесною радостию, и сподоби нас присно славити Тя в мире и благочестии во обители Печерстей, и зде без порока прешедше путь жития нашего, помощию Твоею достигнем вечнаго веселия во светлостех святых и Богоносных отец наших Антония и Феодосия и всех преподобных Печерских, и едиными усты и сердцы воспоем Тя и Предвечнаго Сына Твоего, со Безначальным Его Отцем и Пресвятым, Всеблагим, Животворящим и Единосущным Его Духом во веки веков. Аминь.

Молитва 2‑я

О, Пресвятая и Преблагословенная Мати Господа и Спаса нашего Иисуса Христа, Пречистая Приснодево Богородице Марие! Припадаем и покланяемся Тебе пред святою и чудотворною иконою Твоею, юже от лет древних чудесы многими и исцеленьми прославити благоизволила еси. Смиренно молимся Тебе, Благой и Милосердой Заступнице нашей: предстательством угодников Твоих, преподобных Антония и Феодосия Печерских, вонми гласу грешных молений наших, не презри воздыханий от души, виждь скорби и беды нас обышедшии, и яко любвеобильная воистину Мати потщися на помощь нам безпомощным, унылым, во многая и тяжкия грехи впадшим и присно прогневляющим Господа и Создателя нашего, Егоже умоли, Предстательнице наша, да не погубит нас со беззаконии нашими, да явит нам человеколюбивую Свою милость. Испроси, Владычице, у благости Его всем православным христианом здравие и душевное спасение, благочестное и мирное житие, земли плодоносие, воздуха благорастворение, дождие благовременныя, и благословение свыше на вся благая дела и начинания наша; болящия исцели, скорбящия утеши, бедствующим помози; споспеши всем нам носити иго Xристово в терпении и смиренномудрии, и сподоби нас благочестно житие земное скончати, христианскую же непостыдную кончину получити и Небесное Царствие унаследити. О, Царице Всепетая, Мати Божия Всеблагая! Простри Богоноснии руце Твои к возлюбленному Сыну Твоему и Богу нашему, умоли Его спасти и избавити от погибели вечныя всех иноков обители Твоея Печерския. Якоже древле на горе Печерстей милость являла еси, Владычице, сице и ныне яви, Богородице, Твоя щедроты над обителию Твоею и над нами недостойными чады Твоими; да и зде в земном странствовании нашем, и по кончине живота нашего будем прославлять Безначальнаго Отца, Единороднаго Его Сына, и Единосущнаго и Святаго Его Духа, и Твое милостивное предстательство во веки веков. Аминь.

Кондaкъ №.

И#збрaнной t всёхъ родHвъ пресвzтёй дёвэ марjи бцdэ, ћкw вои1стину пл0тію р0ждшей ї}са хrтA, спaса и3 бGа нaшего, вLчцэ всёz вселeнныz, и3збрaвшей вторhмъ земнhмъ жрeбіемъ свои1мъ г0ру печeрскую, и3 nби1тель длz и4нокwвъ на нeй создaвшей, похв†льнаz прин0симъ ти2 пBніz. Тh же, њ всечcтнaz нaша м™и и3 застyпнице, храни2 и3 спаси2 nби1тель твою2 и3 всёхъ нaсъ t вр†гъ ви1димыхъ и3 невиди1мыхъ, да зовeмъ ти2:

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Јкосъ №.

ЃгGлъ земнhй и3 человёкъ небeсный прпdбный ґнт0ній, пріи1де въ земнhй жрeбій тв0й на г0ру ґfHнскую, хотS спасти2 дyшу свою2 t суеты2 мjра сегw2 и3 скончaти тaмw житіE своE земн0е. тh же, прес™az дёво, и3збрaвши вторhмъ жрeбіемъ свои1мъ г0ру печeрскую въ новопросвэщeнной странЁ рyсской, послaла є3гw2 ћкw ґпcла, да ўстр0итъ nби1тель на нeй, во слaву твою2 и3 соберeтъ и4нокwвъ, и3 да воспэвaютъ ти2 тaкw:

Рaдуйсz, всечcтнaz нaша м™и: радуйсz, ди1внаz нaша и3гyменіz.

Рaдуйсz, надeждо нaшегw сп7сeніz: радуйсz, горы2 печeрскіz храни1тельнице.

Рaдуйсz, живyщихъ на нeй и4нокwвъ руководи1тельнице: радуйсz, приходsщихъ въ ню2 правослaвныхъ хrтіaнъ на поклонeніе покрови1тельнице.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ в7.

Вёдzщи ск0рбный пyть сп7сeніz всёмъ и4ночествовати хотsщымъ, гDь нaшъ ї}съ хrт0съ, повелЁ м™ери своeй, да прострeтъ св0й бжcтвенный покр0въ надъ гор0ю печeрскою, да вси2 сп7сaющіисz на нeй ви1дzще сіE, съ прпdбными ґнтHніемъ и3 fеод0сіемъ, вкyпэ взывaютъ непрестaннw сп7си1телю бGу: Ґллилyіа.

Јкосъ в7.

Рaзумъ и3мёz бжcтвенный прпdбный fеод0сій, t души2 возлюби1въ слaву нбcную, мjръ со всёми є3гw2 прeлестzми возненави1девъ, пріи1де въ кjевъ ко прпdбному ґнтHнію въ пещeрэ сyщу, въ ню1же всели1сz, и3 вкyпэ со всёми nтцы2, подвизaющимисz тaмw, воспэвaz тS, чcтнёйшую всёхъ ѓгGлъ, тaкw:

Рaдуйсz, нaшегw сп7сeніz глави1зно: радуйсz, рaдосте нaша въ сeй и3 бyдущей жи1зни.

Рaдуйсz, tрaдо бжcтвеннаz хrт0выхъ подви1жникwвъ: радуйсz, ћкw тоб0ю вси2 свzтjи сп7сaютсz.

Рaдуйсz, ћкw всS вселeннаz тоб0ю ўкрашaетсz: радуйсz, ћкw и4мz твоE t всёхъ нбcныхъ чинHвъ прославлsетсz.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ G.

Си1ла вhшнzгw њсэни2 подви1жникwвъ пещeрныхъ, є3гдA пeрвый и3гyменъ, прпdбный варлаaмъ, ўстр0и хрaмъ во и4мz твоегw2 слaвнагw ўспeніz, на верхY пещeры и3 въ нeмъ бо прославлsху ти2, чcтнёйшую херув‡мъ и3 слaвнэйшую без8 сравнeніz серафjмъ и3 сн7у твоемY вопіSху: Ґллилyіа.

Јкосъ G.

И#мyще плaменное желaніе сп7сeніz, прпdбный ґнт0ній, є3гдA ўстр0исz nби1тель на холмЁ, въ нeмже пещє1ры нариц†емыz дaльніи, возжелeвъ безм0лвіz, преселисz на х0лмъ, въ нeмже раскопA пещє1ры бли1жніz, и3 тaмw собрA послёдователи себЁ, хотsщыz совершeннагw безм0лвіz, прославлsющихъ тS, свою2 ўтёшительницу тaкw:

Рaдуйсz, въ селє1ніz р†йскаz руководи1тельнице: радуйсz, въ п0двизэхъ пещeрныхъ ўкрэпи1тельнице.

Рaдуйсz, благ0е начaло и3 слaвный конeцъ всёхъ свzтhхъ житі‰: радуйсz, свzтhz рaдости бжcтвеннаz струS.

Рaдуйсz, цвёте бжcтвеннагw прозzбeніz: радуйсz, правослaвнаго монaшества ўкрашeніе.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ д7.

Бyрю сомнёній грэхолюби1выхъ њстaвльше, возлюби1въ терни1стый пyть сп7сeніz, стек0шасz и4ноцы въ пещeру ко прпdбному fеод0сію. џнъ же ви1дz въ нeй тэснотY, ўстр0и на верхY горы2 печeрскіz хрaмъ, и3 кє1ліи соwруди2, и3 њгрaдой њгради2, и3 тaкw ўстр0исz nби1тель во и4мz твоE, вLчце, въ нeйже монaси и3 вёрніи лю1діе воспёша њ тебЁ бGу: Ґллилyіа.

Јкосъ д7.

Слhшаша и4ноцы печeрстіи, ћкw разбHйницы хотsще њкрaсти хрaмъ тв0й, пречcтаz, молsху тS њ спасeніи є3гw2. тh же, всемлcтиваz, сотвори1ла є3си2 чyдо: хрaмъ тв0й показaла є3си2 въ воздyсэ ви1сzщъ, є4же ви1дzще разбHйницы въ ќжасэ разбэг0шасz, и4ноцы же воспёша ти2 тaкw:

Рaдуйсz, ћкw на горЁ кjевстей дух0вный сaдъ насади1ла є3си2: рaдуйсz, ћкw тaмw живyщымъ вс‰ потрє1бнаz подалA є3си2.

Рaдуйсz, собрaвшаz нaсъ t мjра грэх0внагw, рaдуйсz привeдшаz нaсъ во њгрaду nби1тели печeрскіz.

Рaдуйсz, защищaющаz нaсъ t врагHвъ ви1димыхъ: рaдуйсz, њхранsющаz нaсъ t супост†тъ невиди1мыхъ.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ є7.

БGотeчнаz ѕвэздA мjру kви1ласz є3си2 вLчце, є3гдA восхотёла ўстр0ити себЁ въ руси2 nби1тель печeрскую. мёсто, и3дёже и4мать хрaмъ во и4мz твоE создaтисz, ўказaла є3си2 џгненною дуг0ю, протzжeнною t вётхагw монастырS, и3 ѓгGлы во o4бразе и4нокwвъ по воздyху тaмw грzдyшими, є4же ви1дzщи и4ноцы печeрстіи, воспёша рaдостную пёснь: Ґллилyіа.

Јкосъ є7.

Ви1дэша грeчестіи каменоздaтеліе въ царьгрaдэ ю4ношей, повелэвaющихъ и3мъ и3ти2 во влахeрнскій хрaмъ къ цRи1цэ, и3дёже пришeдше ўзрёша тебE тaмw сэдsщу во слaвэ, предстоsщыz съ тоб0ю ли1ки в0евъ и3 прпdбныхъ ґнтHніz и3 fеод0сіz, и3 повелэвaюшу и3мъ и3ти2 въ рyсскую зeмлю во грaдъ кjевъ, и3 ўстр0ити хрaмъ во и4мz твоE, вручи1вшу и3мъ їкHну слaвнагw ўспeніz своегw и3м0щи с™hхъ мyчєникъ. nни2 же повелённое слhшаша воспёша ти2 тaкw:

Рaдуйсz, цRи1це нб7си2 и3 земли2: рaдуйсz, и4стиннаz мaти нaшегw сп7си1телz.

Рaдуйсz, спaсшаz вeсь р0дъ ґдaма пaдшагw: рaдуйсz, вёры правослaвныz воев0до непобэди1маz.

Рaдуйсz, покрови1тельнице царьгрaда непостhднаz: рaдуйсz, и3 страны2 рyсскіz застyпнице ўсeрднаz.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ ѕ7.

Проповёдницы твоегw2 чудeсногw kвлeніz во влахeрнстэй цeркви грeчестіи каменоздaтеліе, пріид0ша въ кjевъ, ко прпdбнымъ ґнтHнію и3 fеод0сію, вручи1ша и3мъ їкHну твоегw2 ўспeніz и3м0щи с™hхъ мyчєникъ, и3 повёдаша и3мъ твою2 в0лю њ созидaніи хрaма во и4мz твоE: nни2 же слhшаша и4хъ глагHлы, w4бразу твоемY на їкHнэ из8ображенну поклони1шасz, бGу же вопію1ще: Ґллилyіа.

Јкосъ ѕ7.

ВозсіS ћкw с0лнце їкHна твоегw2 ўспeніz, прес™az дёво, ю4же принес0ша и3з8 царьгрaда грeчестіи каменоздaтеліе во nби1тель печeрскую, въ нeйже и3 до нhнэ пребывaетъ, подаю1щи и3сцэлє1ніz, вопію1щымъ къ тебЁ тaкw:

Рaдуйсz, во ўспeніи твоeмъ нaсъ не њставлsющаz: рaдуйсz, чрeзъ їкHну твою2 нaмъ помогaющаz.

Рaдуйсz, їкHною твоeю nби1тель печeрскую прослaвившаz: радуйсz, їкHною твоeю г0ру печeрскую просвэти1вшаz.

Рaдуйсz, o4бразомъ си1мъ грaдъ кjевъ спасaющаz: рaдуйсz, т0юже їкHною всю2 рyсскую землю2 њхранsющаz.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ з7.

Хотsща ўстр0ити н0вую nби1тель и3 въ нeй хрaмъ во и4мz твоE, преблгcлвeннаz дёво, прпdбнаz ґнтHній и3 fеод0сій, моли1ша сн7а твоегw2 хrтA бGа нaшего и3 тебE, да познаю1тъ мёсто, на нeмже создaнъ бhти и4мать хрaмъ, и3 ўкaза гDь то2 мёсто: и3дёже бhсть по всёй земли2 росA, ґ тaмw сyша: и3 пaки повсю1ду сyша, на мёсте же хрaма росA, и3 послA џгнь съ небесE и3 пожжE вс‰ хвр†стіz и3 р0су полизA и3 доли1ну ўстр0и. прпdбнаz же вкyпэ съ вёрными лю1ди тaмw сyщими, пад0ша на землю2, со стрaхомъ возопи1ша: Ґллилyіа.

Јкосъ з7.

Н0вый хрaмъ, небеси2 под0бный, начaша созидaти бGон0снаz nц7A ґнтHній и3 fеод0сій, по смeртномъ ўспeніи и4хъ, прпdбный стефaнъ скончA и3 пресели2 брaтію и3з8 вeтхагw монастырS въ н0вый. блажeнный же нjкwнъ їкHны, злaтомъ и3 сребр0мъ чyднw ўкраси2: въ нeмже собрaшасz вёрніи, прославлsху тS, бцdе, си1це:

Рaдуйсz, варzга сjмwна во nби1тель твою2 чyднw призвалA є3си2: рaдуйсz, принесeннымъ и4мъ п0zсомъ размёръ хрaма твоегw2 ўказaла є3си2.

Рaдуйсz, злaто на ўстроeніе хрaма твоегw2 чрeзъ грeки подалA є3си2: рaдуйсz, въ созидaніи хрaма твоегw2 неви1димw пос0бствовала є3си2.

Рaдуйсz, лavры печeрскіz строи1тельнице: рaдуйсz, хрaмwвъ є3S ўкраси1тельнице.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ }.

Стрaнное чyдо показaсz, є3гдA ўкрашaху хрaмъ тв0й, пречcтаz, мусjею, тогдA во nлтари2 на стэнЁ сaмъ из8oбрази1сz џбразъ тв0й прпdбному ґлЂпію со їкwнопи1сцы тY сyщему и3 просвэти1сz пaче с0лнца. и3 сE и3з8 ќстъ џбраза твоегw2, прес™az, и3злетЁ г0лубь бёлъ, и3 летsше ко nбразу сп7си1телеву, и3 ко и3нhмъ nбразHмъ напи6саннымъ во хрaмэ, пaки летЁ ко џбразу сп7си1телеву и3 влетЁ во ўстA є3гw2 и3 тaмw скрhсz. є4же ви1дzщи грeчестіи ікwноп1исцы, во nби1тели твоeй и3 жив0тъ св0й скончaша, м0щы же и4хъ въ пещeрэ положeни бhша, душaми же на нб7сA пресели1шасz, и3дёже прославлsютъ тS со ѓгGлы, сн7у же твоемY зовyтъ: Ґллилyіа.

Јкосъ }.

Вeсь хрaмъ небеси2 под0бный возсіsлъ твоeю їкHною печeрскою, бGоизбрaннаz дёво, є4же ви1дэвъ блажeнный захaріz, вни1де въ џнь защищeніz ў тебЁ просS, є3гдA заимодaвецъ є3гw2 сeргій не хотsше tдaти є3мY злaто и3 сребро2, њстaвленное є3мY nтцeмъ є3гw2. тh же, вLчце, послaла ѓгGла наказaти клzтвопрестyпника: є4же ви1дz Захаріz, њстaви мjръ, пріи1де во nби1тель печeрскую, поживE въ нeй до концA днjй свои1хъ, воспэвaz тебЁ си1це:

Рaдуйсz, чcтнёйшаz всёz тв†ри вселeнныz: рaдуйсz, сладчaйшагw ї}са селeніе.

Рaдуйсz, с™hй покр0въ жи1зни нaшеz: рaдуйсz, благодaтное ўтэшeніе ск0рби нaшеz.

Рaдуйсz, вс‰ нaша надeждо и3 пок0ю: рaдуйсz, по бз7э нaше ўповaніе въ жи1зни земн0й.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ f7.

Всsкое мудровaніе tвeргше, ўдиви1мсz чудесє1мъ твои6мъ, бцdе, є3гдA бо приспE врeмz њсщ7eнію цeркви твоeй, дскA кaменна на прест0лъ неви1димw принесенA бhсть ѓгGлы: тёмиже во џбразэ ю4ношей созвани бhша свzти1теліе на њсвzщeніе є3S, ћкwже ґпcли хrт0вы с0брани бhша на погребeніе твоE. с™и1тель їwaннъ, и4ноцы печeрскіи и3 вси2 лю1діе, зрsще сі‰, прослaвиша тебE, пречcтаz, рaдостнw прaздноваху прaздникъ њсвzщeніz, бGу пою1ще пёснь: Ґллилyіа.

Јкосъ f7.

Вэт‡z многовэщ†ныz не м0гутъ восхвали1ти тво‰ чудесA, бцdе, содBланнаz во nби1тели печeрстэй, наипaче при њсновaніи, создaніи и3 њсвzщeніи хрaма въ чeсть слaвнагw ўспeніz твоегw2: и3 нhнэ не њставлsй нaсъ недост0йныхъ ч†дъ твои1хъ, сохранsй nби1тель твою2, да вопіeмъ ти2 тaкw:

Рaдуйсz, ћкw сaмъ бGъ nц7ъ назнaмена сyшею мёсто хрaма: рaдуйсz, ћкw тв0й сн7ъ, и3же сни1де ћкw росA на руно2 во твоE чрeво, на т0жде мёсто р0су и3спусти2.

Рaдуйсz, ћкw д¦ъ с™hй џгнь съ нeба ниспослA на попалeніе мёста длz хрaма: рaдуйсz, ћкw бGъ nц7ъ џбразъ тв0й во nлтари2 неви1димw из8wбрази2.

Рaдуйсz, ћкw бGъ сн7ъ, сlнце прaвды, сіsніемъ цeрковь твою2 и3сп0лни: рaдуйсz, ћкw с™hй д¦ъ видёніемъ г0лубz, излетёвшагw и3з8 ќстъ џбраза, въ хрaмэ твоeмъ показaсz.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ ‹.

Спасти2 хотS дyшу свою2, прпdбный ґлЂпій, пріи1де во твою2 nби1тель, бцdе, и3 бhсть тaмw и3скyсенъ ікwнопи1сецъ, чрeзъ нег0же прослaвиласz єси, бGоневёсто: їкw6ны бо и3мъ пи6санныz бhша чудодёйны, просіsша бо пaче с0лнца, нёціи їкHны ѓгGлы писaша и3 и3нhми мн0гими чудесы2 прослaвишасz. t ни1хже и3 до нhнэ нёціи сохрани1шасz, и3сточaюще чудесA прославлsющымъ тебE и3 бGу вопію1щымъ: Ґллилyіа.

Јкосъ ‹.

СтэнA крёпкаz и3 заступлeніе kви1ласz є3си2, вLчце, н0вой nби1тели твоeй свeнской, є3гдA кн‰зь рwмaнъ проси2 и4нокwвъ печeрскихъ tпусти1ти їкHну чудотв0рную, пи1санную прпdбнымъ ґлЂпіемъ, длz и3сцэлeніz t слэпоты2. Е#гдaже пловyщіи съ твоeю їкHною пристaша къ брeгу, їкHна твоS неви1димw њбрётесz на горЁ на дрeвэ: ю4же њбрэт0ша, и3 кнsзь рwмaнъ получи1лъ прозрёніе свои1мъ nчесeмъ, создA тaмw nби1тель, собрA и4ноки и3 вкyпэ съ ни1ми возопи2 къ тебЁ тaкw:

Рaдуйсz, їкHны твоS чудесы2 прослaвившаz: радуйсz, лavру печeрскую и4ми же прослaвила є3си2.

Рaдуйсz, и3 н0вую nби1тель свeнскую возлюби1ла є3си2: радуйсz, ћкw и3 въ нeй їкHну твою2 чудотв0рную показaла є3си2.

Рaдуйсz, ди6вны и3 вели6ки чудесы2 t неS kви1ла є3си2: рaдуйсz, всBмъ просsщымъ ў тебє2, чрeзъ їкHну твою2 и3сцэлє1ніz и3сточи1ла є3си2.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ №i.

Пёніе ўмилeнное прин0сzтъ пред8 їкHною твоeю печeрскою не т0кмw во грaдэ кjевэ, но и3 въ свeнскэ, въ москвЁ и3 ярослaвлэ и3 въ други1хъ градёхъ и3 вeсехъ правовёрніи лю1діе, призывaz тебE на п0мощь вкyпэ съ прпdбными ґнтHніемъ и3 fеод0сіемъ, и3 получи1вше t тебє2, бцdе, п0мощь и3 заступлeніе, вопію1тъ сн7у твоемY и3 бGу: Ґллилyіа.

Јкосъ №i.

Свэтопріeмную свэщY, просвэщaющую всёхъ тебE призывaющихъ, и3мyще мjръ хrтіaнскій тебE, дёво бцdе, наипaче лavра печeрскаz, прославлsетъ тS, свою2 покрови1тельницу, ю4же храни1ши мнHги лёта t нахождeніz ґгaрzнъ и3 всsкихъ вр†гъ, и3 t є3ретікHвъ и3 междоусHбныz брaни, и3 t нападeніz и3ноплемє1нникъ. ѓще же и3ногдA и3 попускaла є3си2 є4й разорeннэй бhти грBхъ рaди нaшихъ, но пaки є3щE благолёпнэе воздвизaла є3си2 ю5, и3 дарaми земнhми и3з8оби1ловала є3си2 насeльники є3S и3 дарми2 благодaти њбогащaла, вопію1щихъ ти2 си1це:

Рaдуйсz, їкHною ўспeніz твоегw2 нaсъ защищaющаz: рaдуйсz, нерукотворeннымъ w4бразомъ твои1мъ нaсъ покрывaющаz.

Рaдуйсz, печeрскою їкHною твоeю и3сцэлє1ніz нaмъ подаю1щаz: рaдуйсz, свeнскимъ џбразомъ твои1мъ нaсъ покрывaющаz.

Рaдуйсz, ст0льный грaдъ москвY печeрскою їкHною посети1вшаz: рaдуйсz, и3 грaдъ kрослaвль твоeю їкHною њзари1вшаz.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ в7i.

Бlгодaть бжcтвенную, покр0въ и3 заступлeніе подaждь нaмъ, вLчце нaша и3 мaти, припaдающымъ пред8 їкHною твоeю печeрскою. Воздви1гни нaсъ t грэх0внагw снA, сохрани2 лavру твою2 и3 нaсъ недост0йныхъ ч†дъ твои1хъ, спод0би нaсъ жи1тельствовати во wгрaдэ њби1тели печeрскіz до концA днjй нaшихъ, и3 прославлsти тебE и3 сн7а твоегw2, хrтA бGа нaшего, поS є3мY: Ґллилyіа.

Јкосъ в7i.

Пою1ще тво‰ ми1лwсти и3 чудесA, kвлє1нныz во њби1тели печeрстэй t лётъ дрeвнихъ и3 до нhнэ, покланsемсz пред8 џбразомъ твои1мъ, и4мже сп7сaеши нaсъ, и3 всёхъ призывaющихъ тебE на п0мощь и3 вопію1щихъ ти2 тaкw:

Рaдуйсz, торжество2 вёры правослaвныz въ лavрэ печeрстэй kвлsющаz: рaдуйсz, сердцA человBческаz люб0вію w бз7э распалsющаz.

Рaдуйсz, г0ру печeрскую, ћкw вторhй сінaй прослaвившаz: рaдуйсz, їкHны тво‰, ћкw проповє1дницы сп7сeніz показaвшаz.

Рaдуйсz, съ нбcныхъ выс0тъ на нaсъ призирaющаz: рaдуйсz, на благ‡z дэ‰ніz нaсъ наставлsющаz.

Рaдуйсz, прес™az бцdе дёво, печeрскаz похвало2 и3 нaше ўтэшeніе.

Кондaкъ Gi.

Q всепётаz нaша м™и, преслaвнаz вLчце бцdе! пріими2 сі‰ похвалы6 и3 молє1ніz, t сквeрныхъ ўстeнъ и3 нечи1стаго сeрдца возноси6мыz: сохрани2 твою2 nби1тель, нaшими грэхми2 њсквернeнную: собери2 нaсъ расточeнныхъ и3 спод0би въ чи1нэ ѓгGльстемъ дости1гнути нбcнагw цrтвіz, и3 вкyпэ съ прпdбными ґнтHніемъ и3 fеод0сіемъ, и3 всёми ўгHдники печeрскими, прославлsти вёчнw тебE, нaшу м™рь и3 сн7а твоегw2 и3 бGа, и3 пёти пёснь: Ґллилyіа.

Конда1къ се1й глаго1лн G-жды, тaже i4косъ №-й, и3 кондaкъ №-й.

Моли1тва №.

Q, прес™az и3 преблгcлвeннаz м™и гDа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA, пречcтаz приснодёво бцdе марjе! Припaдаемъ и3 поклaнzемсz тебE пред8 с™0ю и3 чудотв0рною їкHною твоeю, ю4же t лётъ дрeвнихъ чудeсы мн0гими и3 и3сцэлeньми прослaвити благоизв0лила є3си2. Смирeннw м0лимсz тебЁ, благ0й и3 милосeрдой застyпницэ нaшей: предстaтельствомъ ўг0дникwвъ твои1хъ, прпdбныхъ ґнтHніz и3 fеод0сіz печeрскихъ, вонми2 глaсу грёшныхъ молeній нaшихъ, не прeзри воздыхaній t души2, ви1ждь ск0рби и3 бBды нaсъ њбышeдшіи, и3 ћкw любвеoби1льнаz вои1стину м™и, потщи1сz на п0мощь нaмъ безп0мwщнымъ, ўны6лымъ, мнHгаz и3 т‰жкіz грэхи2 впaдшымъ и3 при1снw прогнэвлsющымъ гDа и3 создaтелz нaшего, є3г0же ўмоли2, предстaтельнице нaша, да не погyбитъ нaсъ со беззак0ніи нaшими, но да kви1тъ нaмъ человеколюбивую свою2 ми1лость. И#спроси2, вLчце, ў блaгости є3гw2 всBмъ правосл†внымъ хrтіaнwмъ здрaвіе и3 душeвное сп7сeніе, благочcтное и3 ми1рное житіE, земли2 плодон0сіе, воздyха благорастворeніе, д0ждіе благоврeмєнныz, и3 благословeніе свhше на вс‰ благ†z дэлA и3 начин†ніz нaша: болzщыz и3сцэли2, скорбsщыz ўтёши, бёдствующымъ помози2: споспеши2 всёмъ нaмъ носи1ти и4го хrт0во въ терпёніи и3 смиренномyдріи, и3 спод0би нaсъ благочcтнw житіE земн0е скончaти, хrтіaнскую же непостhдную кончи1ну получи1ти и3 нбcное цrтвіе ўнаслёдити.

Q, цRи1це всепётаz, мaти б9іz всеблагaz! Простри2 бGон0сніи руцЁ твои2 къ возлю1бленному сн7у твоемY и3 бGу нaшему, ўмоли2 є3гw2 сп7сти2 и3 и3збaвити t поги1бели вёчныz всS и4ноки њби1тели твоеS печeрскіz. ћкwже же дрeвлэ на горЁ печeрстэй ми1лость kвлsла є3си2, вLчце, си1це и3 нhнэ kви2, бцdе, тво‰ щедрHты над8 nби1телію твоeю и3 надъ нaми недост0йными чaды твои1ми: да и3 здЁ въ земн0мъ стрaнствованіи нaшемъ, и3 по кончи1нэ животA нaшегw бyдемъ прославлzти безначaльнаго nц7A, є3динор0днаго є3го сн7а, и3 є3диносyщнаго и3 с™aго є3го2 д¦а, и3 твоE ми1лостивное предстaтельство во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

Моли1тва в7.

Q, прес™az и3 пренепор0чнаz дёво бцdе, нaша печeрскаz похвало2 и3 ўкрашeніе, покр0ве и3 заступлeніе, и4стиннаz вLчце и3збрaннагw ўдёла твоегw2: пріими2 нaсъ, недост0йныхъ рабHвъ твои1хъ, ўб0гое молeніе съ вёрою и3 люб0вію приносsщихъ пред8 чyднымъ џбразомъ твои1мъ, да посети1ши ми1лостивні грэх0вное житіE нaше, просвэщaюще є3го2 свётомъ покаsніz. Њсэни2 нaсъ, њбременeнныхъ скорбьми2 мн0гими, твоeю нбcною рaдостію, и3 спод0би нaсъ при1снw слaвити тS въ ми1ре и3 благочeстіи во nби1тели печeрстэй, и3 безъ пор0ка прешeдши пyть житіS нaшегw, п0мощію твоeю дости1гнути вёчнаго весeліz во свётлостехъ свzтhхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нaшихъ ґнтHніа и3 fеод0сіа и3 всёхъ прпdбныхъ печeрскихъ, и3 є3ди1ными ўсты2 и3 сeрдцэмъ восевaти тS и3 превёчнагw сн7а твоегw2, со безначaльнымъ є3гw2 nц7емъ и3 прес™ымъ, всеблаги1мъ, животворsщимъ и3 є3диносyщнымъ є3го2 д¦омъ во вёки вэкwвъ. Ґми1нь.

Кондак 1
Обраній від усіх родів Пресвятій Діві Марії Богородиці, Яка воістину народила плоттю Ісуса Христа, Спаса і Бога нашого, Владичиці всієї вселенної, що обрала другим земним жеребом гору Печерську і утворила на ній обитель для ченців, похвальний приносимо спів. Ти ж, о Пречесна наша Мати і Заступнице, охороняй і спасай обитель Твою і всіх нас від ворогів ви­димих і невидимих, щоб ми взивали до Тебе:

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Ікос 1
Ангел земний і людина Небесна преподобний Антоній прийшов у земний жереб Твій на гору Афонську, бажаючи спасти душу свою від сує­ти світу цього і закінчити там своє земне житіє. Ти ж, Пресвята Діво, обравши другим жеребом Своїм гору Печерську у новопросвіщеній землі Руській, послала його як апостола, щоб він утворив у ній обитель на славу Твою і зібрав ченців, щоб вони оспівували Тебе так:

Радуйся, Всечесна наша Мати; радуйся, Див­на наша Ігумене.

Радуйся, Надіє нашого спасіння; радуйся, гори Печерської Охоронителько.

Радуйся, ченців, що живуть на них, Керівни­це; радуйся, православних християн, що при­ходять до неї на поклоніння, Покровителько.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 2
Знаючи, що скорботною є путь спасіння для всіх, хто хоче стати ченцем, Господь наш Ісус Христос повелів Своїй Матері, щоб Вона покри­ла Своїм божественним покровом гору Печерсь­ку, щоб усі, хто спасається на ній, знаючи це, разом з преподобним Антонієм і Феодосієм взи­вали безперестанно до Спасителя Бога: алилуя.

Ікос 2
Розум маючи божественний, преподобний Феодосій від душі полюбив славу Небесну, світ з усіма його спокусами зненавидівши; прийшов у Київ до преподобного Антонія, який жив у печері; в ній оселившись, разом з усіма отця­ми, що там подвизалися, оспівував Тебе, чес­нішу від усіх ангелів, так:

Радуйся, нашого спасіння Осново; радуйся, Радосте наша у цьому і майбутньому житті.

Радуйся, Відрадо Божественна Христових по­движників; радуйся, бо Тобою всі святі спасаються.

Радуйся, бо Тобою вся вселенна прикраша­ється; радуйся, бо Твоє ім’я всіма Небесними силами прославляється.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 3
Сила Вишнього осінила подвижників Печерських, коли перший ігумен, преподобний Варлаам, побудував храм в ім’я Твого славного Успіння, на верху гори, і в ньому, прославляючи Тебе, чеснішу від херувимів і славнішу без порівнян­ня від серафимів, взивав: алилуя.

Ікос 3
Маючи полум’яне бажання спасіння, препо­добний Антоній, коли влаштувалась обитель на пагорбі, на якому Дальні печери, бажаючи без­мовності, переселився на пагорб, на якому ви­копав печери Ближні і там зібрав своїх послідов­ників, що хотіли повної безмовності, прослав­ляючи Тебе, свою Утішительку, так:

Радуйся, до осель райських Керівнице; радуй­ся, в подвигах печерних Укріпителько.

Радуйся, Благий Початку і Славний Кінець усіх святих житія; радуйся, святої радості Боже­ственний Струмку.

Радуйся, Квітко Божественного саду; радуй­ся, православного чернецтва Похвало.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 4
Ченці, бурю гріховних сумнівів залишивши, полюбили тернисту путь спасіння і зібрались у печеру до преподобного Феодосія. Він же, ба­чачи в ній тісноту, побудував на верху гори храм Печерський і келії спорудив і огорожею обго­родив, і так влаштувалась обитель в ім’я Твоє, Владичице, в якій ченці і вірні люди оспівува­ли через Тебе Бога: алилуя.

Ікос 4
Почули ченці Печерські, що розбійники хо­чуть пограбувати храм Твій, Пречиста, і блага­ли Тебе за Його спасіння. Ти ж, Всемилостива, сотворила чудо: показала храм Твій висячим у повітрі; розбійники, побачивши це, в жаху розбіглися, ченці ж оспівували Тебе так:

Радуйся, бо Ти на горі Київській насадила духовний сад; радуйся, бо Ти подала тим, хто там живе, все потрібне.

Радуйся, бо Ти забрала нас від світу гріхов­ного; радуйся, бо Ти привела нас в огорожу оби­телі Печерської.

Радуйся, бо Ти захищаєш нас від ворогів види­мих; радуйся, бо Ти охороняєш нас від супоста­тів невидимих.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 5
Боготічною зіркою для світу явилася Ти, Вла­дичице, коли захотіла влаштувати Собі на Русі обитель Печерську. Місце, де повинен був в ім’я Твоє храм побудуватися, вказала Ти вогняною дугою, простягнутою від старого монастиря, і ангелів в образі ченців, що йшли там по по­вітрю; побачивши це, ченці Печерські радісну пісню заспівали: алилуя.

Ікос 5
Побачили грецькі будівничі у Царграді юна­ків, які повелівали їм іти у Влахернський храм до Цариці; вони ж, прийшовши, побачили там Тебе, що сиділа у славі, і навколо Тебе чини ангелів і преподобних Антонія і Феодосія; і повелівала будівничим іти у землю Руську і місто Київ і побудувати там храм в ім’я Твоє, і вру­чила їм ікону Твого славного Успіння і мощі святих мучеників. Вони ж, почувши повеління, оспівували Тебе так:

Радуйся, Царице Неба і землі; радуйся, істинна Мати нашого Спасителя.

Радуйся, бо Ти спасла весь рід упалого Адама; радуйся, віри православної Воєводо непереможна.

Радуйся, Покровителько Царграда неосоромлена; радуйся, країни Руської Заступнице ста­ранна.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 6
Проповідники Твого чудесного явлення у Влахернській церкві, грецькі будівничі, прийшовши в Київ до преподобних Антонія і Феодосія, вру­чили їм ікону Твого Успіння і мощі святих му­чеників і відкрили їм Твою волю про будівництво храму в ім’я Твоє; вони ж, почувши Твої слова, поклонилися образу Твоєму, на іконі зображеному, Богу ж взивали: алилуя.

Ікос 6
Засяяла як сонце ікона Твого Успіння, Пре­свята Діво, яку принесли із Царграда грецькі будівничі в обитель Печерську, в якій вона і донині перебуває, подаючи зцілення тим, хто взиває до Тебе так:

Радуйся, бо Ти в Успінні Твоєму нас не зали­шаєш; радуйся, бо через ікону Твою нам допо­магаєш.

Радуйся, іконою Твоєю обитель Печерську Ти прославила; радуйся, іконою Твоєю гору Пе­черську Ти просвітила.

Радуйся, іконою Твоєю Ти місто Київ спаса­ла; радуйся, тією ж іконою Ти всю Українську землю охороняєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 7
Бажаючи утворити нову обитель і в ній храм в ім’я Твоє, Преблагословенна Діво, преподобні Антоній і Феодосій благали Сина Твого і Тебе, щоб дізнатися про місце, на якому повинен бути побудований храм. І вказав Господь те місце: щоб по всій землі була роса, а там сухо; і знову повсюди сухо, а на місці храму роса; і послав вогонь з неба, і спалив увесь хмиз, і росою покрив. Преподобні ж і всі вірні люди, які були там, упали на землю, зі страхом взи­ваючи: алилуя.

Ікос 7
Новий храм, Небу подібний, почали будувати богоносні отці Антоній і Феодосій. Після смерт­ної кончини їхньої преподобний Стефан закін­чив і переселив братію зі старого монастиря в новий. Блаженний же Никон прикрасив ікона­ми, золотом і сріблом; у ньому ж зібралися вірні, прославляли Тебе, Богородице, так:

Радуйся, Ти дивно покликала в обитель Твою варяга Симона; радуйся, принесеним ним по­ясом Ти вказала розмір храму.

Радуйся, Ти подала через греків золото на будівництво храму Твого; радуйся, у будівництві храму Твого Ти невидимо сприяла.

Радуйся, лаври Печерської будівнице; радуй­ся, храмів її Прикрасителько.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 8
Дивне показалося чудо, коли прикрашали храм Твій, Богородице, мозаїкою. У вівтарі на стіні сам зобразився образ Твій преподобному Антонію з іконописцями, які були з ним, і про­світився він краще за сонце. І ось із вуст Твоїх вилетів голуб білий, і летів до образа Спасителя, і влетів у вуста Його і там сховався. Грецькі іконописці, побачивши це, в обителі Твоїй і жит­тя своє закінчили, мощі ж їхні було покладено в печері, душами ж вони на Небеса пересели­лися, де прославляють Тебе з ангелами, сину ж Твоєму взивають: алилуя.

Ікос 8
Увесь храм, Небу подібний, сяє від Твоєї іко­ни Печерської, Богообрана Діво. І ось блажен­ний Захарія прийшов до Тебе, просячи захисту, коли боржник його Сергій не хотів віддати йому золото і срібло, успадковане від батька. Ти ж, Владичице, послала ангела покарати клятвопорушника; побачивши це, Захарія зали­шив світ, прийшов в обитель Печерську і про­жив у ній до кінця своїх днів, оспівуючи Тебе так:

Радуйся, Чесніша за все творіння вселенної; радуйся, Найсолодшого Ісуса Оселе.

Радуйся, Святий Покрове нашого життя; ра­дуйся, Благодатне Втішення в наших скорбо­тах.

Радуйся, вся наша Надіє і Спокою; радуйся, після Бога наше Уповання у земному житті.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 9
Усіляке мудрування відкинувши, ми дивуємо­ся чудесам Твоїм, Богородице, бо коли прийшов час освячення церкви Твоєї, кам’яна дошка на престіл невидимо була принесена ангелами, ними ж в образі юнаків були скликані святителі на її освячення, як апостоли Христові були зібрані на Твоє погребіння; святитель Іоанн, ченці печерські і всі люди, дивлячись на це, прослав­ляли Тебе, Пречиста, радісно святкуючи свято освячення, Богові співаючи пісню: алилуя.

Ікос 9
Красномовці багатослівні не можуть похвали­ти чудеса Твої, Богородице, сотворені в обителі Печерській, а найбільше при заснуванні, будів­ництві і освяченні храму на честь славного Успіння Твого; і нині не залишай нас, недостойних дітей Твоїх, зберігаючи обитель Твою, щоб ми взивали до Тебе так:

Радуйся, бо Сам Бог Отець назнаменував су­шею місце храму; радуйся, бо Син Твій зійшов у лоно Твоє, як роса на руно.

Радуйся, бо Дух Святий послав вогонь з неба на спалення місця для храму; радуйся, бо Бог Отець невидимо зобразив образ Твій у вівтарі.

Радуйся, бо Бог Син, Сонце правди, сяянням церкву Твою наповнив; радуйся, бо Дух Свя­тий у вигляді голуба, який вилетів із вуст образа, у храмі Твоєму показався.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 10
Спасти бажаючи душу свою, преподобний Аліпій прийшов у Твою обитель, Богородице, і був там майстерним іконописцем; через нього ж Ти, Богоневісто, чудесами прославилася: ікони, на­писані ним, ставши чудотворними, засяяли більше за сонце, деякі ікони ангели писали. Від них же і донині деякі збереглися, виточуючи чудеса тим, хто прославляє Тебе і до Бога взиває: алилуя.

Ікос 10
Стіною міцною і Заступництвом явилася Ти, Владичице, новій обителі Твоїй Свенській, коли князь Роман попросив ченців Печерських відпу­стити чудотворну ікону, написану преподобним Аліпієм, для зцілення від сліпоти. Коли ж плавці пристали з іконою Твоєю до берега, ікона твоя невидимо опинилася на дереві на горі; її ж знайшовши, князь Роман отримав зцілення очей своїх, утворив там обитель, зібрав ченців і разом з ними взивав до Тебе так:

Радуйся, бо Ти ікони Свої чудесами просла­вила; радуйся, ним же Ти прославила лавру Печерську.

Радуйся, і нову обитель Свенську Ти полюби­ла; радуйся, бо і в ній Ти показала Твою чудо­творну ікону.

Радуйся, дивні і великі чудеса Ти явила від неї; радуйся, всім, хто просить у Тебе, через Твою ікону зцілення Ти виточуєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 11
Співи зворушливі приносять перед іконою Твоєю Печерською не тільки в місті Києві, але і в Свенську, в Москві і Ярославлі та в інших містах і селах православні люди, закликаючи Тебе на допомогу разом з преподобними Антонієм і Феодосієм, і, одержавши від Тебе, Богородице, поміч і заступництво, взивають до Сина Твого і Бога: алилуя.

Ікос 11
Світлоносну свічку, що просвіщає всіх, хто Тебе закликає, світ християнський має Тебе, Діво Богородице, а найбільше прославляє Тебе, свою Покровительку, лавра Печерська, яку Ти зберігаєш довгі роки від нападу агарян і вся­ких ворогів, і від єретиків і міжусобної бороть­би, і від нападу іноплемінників. І хоч іноді попускала її руйнування заради наших гріхів, але знову ще красивішою піднімала Ти її, і дарами земними наповнювала її насельників, і благо­датними дарами збагачувала тих, що взивали до Тебе так:

Радуйся, іконою Успіння Твого Ти нас захи­щаєш; радуйся, нерукотворним образом Ти нас покриваєш.

Радуйся, Печерською іконою Твоєю зцілен­ня нам подаєш; радуйся, Свенським образом Твоїм нас покриваєш.

Радуйся, град Москву іконою Твоєю Печерсь­кою відвідала; радуйся, і місто Ярославль Твоєю іконою осяяла.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 12
Благодать Божественну, покров і заступниц­тво подай, Владичице наша і Мати, нам, що припадаємо перед іконою Твоєю Печерською. Підніми нас від гріховного сну, збережи лав­ру Твою і нас, недостойних дітей Твоїх, спо­доби нас жити в огорожі обителі Печерської до кінця наших днів і прославляти Тебе і Сина Твого, Христа Бога нашого, співаючи йому: алилуя.

Ікос 12
Оспівуючи Твої милості і чудеса, явлені в обителі Печерській від літ давніх і донині, по­клоняємося перед образом Твоїм, Яким Ти спасаєш нас і всіх, хто закликає Тебе на допомогу і взиває до Тебе так:

Радуйся, торжество віри православної в лаврі Печерській Ти являєш; радуйся, серця людські Ти розпалюєш любов’ю до Бога.

Радуйся, гору Печерську, як другий Синай, Ти прославила; радуйся, ікони Твої як провідників спасіння Ти показала.

Радуйся, з Небесних висот Ти на нас спогля­даєш; радуйся, на благі діяння Ти нас настав­ляєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська похвало і наше утішення.

Кондак 13
О Всехвальна наша Мати, Преславна Влади­чице Богородице! Прийми ці похвали і молін­ня, що від скверних уст і нечистого серця Тобі приносяться; збережи Твою обитель, нашими гріхами осквернену; збери нас, розпорошених, і сподоби в чині ангельському досягти Небес­ного Царства разом з преподобними Антонієм і Феодосієм та всіма угодниками Печерськими, і вічно прославляти Тебе, нашу Матір, і Сина Твого і Бога, і співати пісню: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до Пресвятої Богородиці

О Пресвята і Пренепорочна Діво Богороди­це, наша Печерська похвало і окрасо, покрове і заступництво, істинна Владичице обраного же­реба Твого, прийми нас, недостойних рабів Твоїх, що приносимо Тобі убоге моління з вірою і любов’ю перед чудотворним образом Твоїм, щоб Ти відвідала наше гріховне житіє, просвіщаючи його світлом покаяння. Осіни нас, обтяжених великими скорботами, Твоєю Небес­ною радістю, і сподоби нас завжди славити Тебе в мирі і благоденстві в обителі Печерській; і тут пройшовши путь життя нашого без пороку, з Твоєю допомогою досягнемо вічної радості у світлості святих і божественних отців наших Антонія і Феодосія та всіх преподобних Печерських, і єдиними устами і серцем оспівуємо Тебе і Предвічного Сина Твого, з безначальним Його Отцем і пресвятим і Всеблагим і Животворчим і Єдиносущним Його Духом навіки-віків. Амінь.

Молитва друга до Пресвятої Богородиці

О Пресвята і Преблагословенна Мати Госпо­да і Спаса нашого Ісуса Христа, Пречиста Приснодіво Богородице Маріє! Припадаємо і поклоняємосяТобі перед святою і чудотворною іконою Твоєю, яку з давніх часів благозволила Ти прославити безліччю чудес і зцілень. Смиренно благаємо Тебе, благу і милосердну За­ступницю нашу: молитвами угодників Твоїх, преподобних Антонія і Феодосія Печерських, почуй голос моління нас, грішних, не зневаж зітхань від душі, подивись на скорботи і біди, що нас охопили, і як воістину любляча Мати поспіши на поміч нам, безпомічним, сумним, що впали у многі і тяжкі гріхи і завжди прогнівляємо Господа і Сотворителя нашого. Його ж ублагай, Заступнице наша, щоб Він не згубив нас з беззаконнями нашими, але щоб Він показав нам чоловіколюбну Свою милість. Виблагай, Владичице, у Його благості всім православним християнам здоров’я і душевне спасін­ня, благочестиве і мирне життя, землі родючість, добре поліття, своєчасні дощі і благосло­вення звище на всі добрі діла і починання; хво­рих зціли, скорботних утіш, бідуючим допоможи; сприяй усім нам носити ярмо Христове в терпінні і смиренні, і сподоби нас побожно закі­нчити земне житіє, християнську ж і неосоромлену кончину одержати і Небесне Цар­ство успадкувати. О Царице Всехвальна, Мати Божа всеблага! Простягни богоносні руки Твої до улюбленого Сина Твого і Бога нашого, убла­гай Його спасти і визволити від загибелі вічної усіх ченців обителі Твоєї Печерської. Як у дав­нину на горі Печерській Ти явила милість, Вла­дичице, так і нині покажи, Богородице, щедро­ти Твої над Твоєю обителлю і над нами, недостойними дітьми Твоїми; щоб і тут, у земному житті нашому, і після кончини життя нашого ми прославляли безначального Отця, Єдинородного Його Сина, і Єдиносущного і Святого Його Духа, і Твоє милостиве заступництво навіки-віків. Амінь.

Знайшли помилку